Фрідріх Гіршгауер

Фрідріх Гіршгауер (нім. Friedrich Hirschhauer; 2 жовтня 1883, Ландау9 грудня 1979, Мюнхен) — німецький офіцер, керівний співробітник люфтваффе, генерал зенітних військ.

Фрідріх Гіршгауер
нім. Friedrich Hirschhauer
Народився 2 жовтня 1883(1883-10-02)
Ландау, Рейнланд-Пфальц
Помер 9 грудня 1979(1979-12-09) (96 років)
Мюнхен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал зенітних військ
Нагороди
Медаль принца-регента Луїтпольда
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Біографія

5 липня 1902 року вступив в 8-й баварський польовий артилерійський полк. Закінчив артилерійське та інженерне училище (1907) і Мюнхенське військове училище верхової їзди (1913). Учасник Першої світової війни, командир батареї, з 10 лютого 1918 року — 3-го дивізіону свого полку. Учасник боїв під Верденом. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, командир батареї. З 1 лютого 1930 по 31 жовтня 1932 року — командир 3-го дивізіону 7-го артилерійського полку. 1 жовтня 1934 року переведений в люфтваффе. З 1 жовтня 1935 року — вищий командир зенітних частин 1-го (Кенігсберг), з 1 листопада 1936 року — 4-го авіаційного округу (Дрезден). Після аншлюсу 1 квітня 1938 року призначений начальником авіаційної області «Відень», яка 1 липня 1938 року була перетворена на 17-ту авіаційну область. 1 серпня 1942 року очолив Імперський союз ППО. 1 лютого 1945 року переведений в резерв ОКЛ. 30 квітня 1945 року звільнений у відставку.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn. Berlin 1924. S. 140.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.