Фрідріх Фанерт

Фрідріх Фанерт (нім. Friedrich Fahnert; 18 січня 1879, Лімбах-Оберфрона10 червня 1964, Баден-Баден) — керівний співробітник люфтваффе, генерал військ зв'язку ВПС. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Фрідріх Фанерт
нім. Friedrich Fahnert
Народився 18 січня 1879(1879-01-18)
Лімбах-Оберфрона, Німецька імперія
Помер 10 червня 1964(1964-06-10) (85 років)
Баден-Баден, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність солдат
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал військ зв'язку Люфтваффе
Нагороди
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За вислугу років» (Саксонія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Біографія

20 березня 1900 року поступив на службу в 2-й залізничний полк. Закінчив військове училище в Меці (1901), військово-технічну академію в Берліні (1909) і військове льотне училище в Гальберштадті (1913). У 1904-07 роках служив в німецьких частинах в Західній Африці. З 1 жовтня 1913 року — командир роти 7-го телеграфного батальйону. Учасник Першої світової війни, з 1 серпня 1914 року — командир 1-го авіаційного запасного з'єднання, з 14 вересня 1914 року — 32-го, з 29 серпня 1915 року — 21-го польового авіаційного з'єднання. З 1 грудня 1916 року — начальник авіаційного радіооператорського відділу інспекції авіації. З 1 листопада 1917 року — командир батальйону 11-го, з 19 серпня 1918 року — 5-го армійського авіаційного парку.

Після демобілізації залишений у рейхсвері, служив у прикордонних частинах зв'язку в Саксонії, потім в штабі 4-ї дивізії в Дрездені. З 1 жовтня 1923 року — радник інспекції військ зв'язку. З 1 квітня 1927 року — командир 4-го батальйону зв'язку (Дрезден), з 1 лютого 1930 року — офіцер зв'язку Імперського управління пошти при штабі командування 1-ї групи сухопутних військ. 30 вересня 1932 року вийшов у відставку. 1 жовтня 1933 року повернувся на службу і 1 серпня 1936 року переведений в люфтваффе інструктором з питань зв'язку в Академії люфтваффе в Берліні. З 1 березня 1938 року — інспектор частин зв'язку люфтваффе.

З 1 жовтня 1938 року — вищий керівник шкіл зв'язку ВПС, з 1 травня 1939 по 26 вересня 1940 року — навчального полку зв'язку. Під час Французької кампанії (з 27 березня 1940) очолив службу зв'язку 1-го повітряного флоту. Учасник німецько-радянської війни. З 1 жовтня 1942 року — командир авіаційної навчальної дивізії зв'язку (Франція), з 20 вересня 1944 року — навчальної і запасної дивізії зв'язку (Берлін). 1 лютого 1945 року призначений вищим командиром авіаційного інструкторського штабу зв'язку в Галле. 2.травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 5 грудня 1947 року звільнений.

Звання

Нагороди

Бібліографія

  • Friedrich Fahnert / Ferdinand Nibler: Mein Leben und meine Zeit – Die Lebenserinnerungen von General der Luftnachrichtentruppe Friedrich Fahnert, Universität der Bundeswehr, München 1997

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.