Фріц Кнехляйн

Член НСДАП (квиток № 157 016). У 1934 році був зарахований в СС (№ 87 881). Згодом закінчив юнкерське училище СС в Брауншвейгу. У 1939 році очолив роту штандарта СС «Верхня Баварія», а після польської кампанії — 3-ю роту 2-го моторизованого полку СС дивізії «Мертва голова». Брав участь в Західній кампанії, де його підрозділ, що складався з погано підготовлених резервістів, зазнав великих втрат в битві за Дюнкерк. 27 травня 1940 року Кнехляйн наказав розстріляти близько 100 полонених британців.

Спочатку для Кнехляйна цей інцидент залишився без наслідків. У 1941 році командував батареєю 3-го зенітного дивізіону. При переформуванні 36-го панцергренадерского полку СС 16-ї панцергренадерської дивізії СС «Рейхсфюрер СС» йому було доручено командування 3-м батальйоном, який він очолював під час Анціо-Неттунської операції.

У квітні 1944 року став командиром 23-го панцергренадерського полку СС «Норвегія» 11-ї панцергренадерської дивізії СС «Нордланд». 10 лютого 1945 року Кнехляйну доручили командування 49-м добровільним панцергренадерським полком СС 23-ї добровольчої панцергренадерської дивізії СС «Недерланд», яким він керував до кінця війни.

Після закінчення війни двоє вцілілих полонених, Вільям О'Каллахан і Альберт Пулі, підтвердили факт масового вбивства в Ле-Парадіз, після чого секція з розслідування військових злочинів розпочала розслідування. Кнехляйн був знайдений в Гамбурзі, допитаний у слідчому центрі в Лондоні і постав перед судом. В ході судового розгляду Кнехляйн намагався обґрунтувати свої дії тим, що британці використовували експансивні кулі в порушення міжнародного права. Суду не могли бути надані ці докази, при цьому сумнівно, що розстріл полонених були законними. 25 жовтня 1948 був засуджений до смертної кари через повішення. Повішений у в'язниці Гамельна.

• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
• Відзнака Німецької асоціації порятунку життя в сріблі
• Спортивний знак СА в сріблі
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Йольський свічник
• Залізний хрест
  • 2-го класу (31 травня 1940)
  • 1-го класу (15 червня 1940)
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (2 червня 1942)
• Штурмовий піхотний знак в бронзі (15 червня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (19 липня 1942)
• Дем'янський щит
• Німецький хрест в золоті (15 листопада 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста (16 листопада 1944)

• Walther-Peer Fellgiebel: Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945, Podzun-Pallas Verlag, Friedburg 2000, ISBN 3-7909-0284-5
• Rolf Kosiek / Olaf Rose (Hgg.): Der Große Wendig, Band 2, Grabert Verlag, Tübingen 2006, Artikel von Rolf Kosiek: Britische Folterlager. Ein vergessenes Verbrechen, S. 512–518
• Ian Cobain: Cruel Britannia – A Secret History of Torture, Granta Books, 2013 [Erstveröffentlichung 2012 bei Portobello Books], ISBN 978-1846273346 [368 S.]
• Dienstaltersliste der Schutzstaffel der N.S.D.A.P. Bearbeitet von der Personalabteilung des Reichsführers-SS. Stand vom 1. Okt. 1934. Nr. 2782
• Brün Meyer: Dienstaltersliste der Waffen-SS, S. 31
• Gerald Reitlinger. The SS. Alibi of a Nation, 1922-1945. — London: Arms and Armour Press, 1985. — ISBN 0-85368-187-2.