Філософський роман

Рома́н філосо́фський — великий епічний твір, в якому безпосередньо викладається світоглядна або етична позиція автора.

Як окремий жанр сформувався в епоху Просвітництва (Вольтер — «Кандід, або Оптимізм», «Простодушний», «Мікромегас»; Дені Дідро — «Жак-фаталіст та його господар»), виник з необхідності популяризації філософії раціоналізму, сатиричного зображення суспільних норм, законів і політичних подій.

У 20 ст. великого поширення набуває роман соціально-філософський, де у концентрованому вигляді викладаються філософські переконання письменника, його історична концепція, глобально осмислюється історична епоха. Класичними у такому жанрі є твори Анатоля Франса «Боги жадають», «Сучасна історія», «Таїс», «Острів пінгвінів», «На білому камені», або ж роман Томаса Манна «Зачарована гора». Також філософські романи писав Гілберт Кіт Честертон, наприклад, «Людина, яка була четвергом.», «Шар і хрест».

Елементи філософського роману притаманні українській лірико-філософський романістиці (Олесь Гончар — «Собор», «Циклон», «Твоя зоря»; Михайло Стельмах — «Чотири броди», «Правда і кривда»), соціально-політичним, утопічним романам Володимира Винниченка: «Сонячна машина» (антиутопія), «Нова заповідь», «Вічний імператив». До цього жанрового різновиду звертаються сучасні письменники («Дім на горі», «Три листки» Валерія Шевчука та ін.).

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.