Фін Трох

Фін Трох народилася в 1978 році в Лондерзелі, що у Фламандському Брабанті в Бельгії. Її батько є відомим бельгійським кіномонтажером Лудо Трохом. Після закінчення у 2000 році художньої академії Sint-Lukas в Брюсселі вона здобула низку номінацій та нагород в обраній нею кар'єрі кінематографіста.

Після декількох короткометражок Фін Трох у 2005 році зняла свій перший повнометражний фільм «Чуже щастя», психологічну драму, який оповідає про те, як фатальна автокатастрофа вплинула на життя невеликого села у Фландрії.[2] Фільм був номінований на Гран-прі Гентського міжнародного кінофестивалю та на Премію Жозефа Плато (2002) у категоріях «Найкращий бельгійський режисер» та «Найкращий бельгійський сценарій». Крім того, у 2005 році на кінофестивалі в Салоніках він отримав «Золотого Александра» та нагороду за найкращий сценарій. На 62-му Міжнародному Туринському кінофестивалі фільм здобув приз за найкращу жіночу роль.[3]

Другий повнометражний фільм Фін Трох «Нез'ясовне» 2008 року зображує наслідки зникнення молодої дівчини.[4] Стрічка була відзначена Премією Андре Каванса Бельгійської Асоціації кінокритиків як найкращий бельгійський фільми року. Фільми Трох 2012 року «Малюк» був номінований на бельгійську національну кінопремію «Магрітт».

Фільм Фін Трох 2016 року «Дім» отримав нагороду за найкращу режисуру в секції «Горизонти» на 73-му Міжнародному кінофестивалі у Венеції.[5] У 2018 році він був висунутий в чотирьох номінаціях на здобуття премії «Магрітт».[6][7]

У 2017 році Фін Трох входила до складу журі секції «Горизинти» 74-го Венеційського міжнародного кінофестивалю, очолюваного Джанні Амеліо.[8]

Фін Трох заміжня за письменником і монтажером Ніко Лененом.[9] Подружжя має двох дітей.[10]

У 2018 підтримала звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[11]