Фін Трох

Фін Трох (фр. Fien Troch; ? 1978, Лондерзел, Бельгія) бельгійська кінорежисерка, сценаристка та продюсер.

Фін Трох
Фін Трох на 44-му МКФ у Карлових Варах, 2009
Дата народження 1978
Місце народження Londerzeeld, Галле-Вілвордеd, Брабант, Бельгія[1]
Громадянство  Бельгія
Професія кінорежисерка, сценаристка, продюсер
Роки активності 1998наш час
IMDb ID 0873260
Фін Трох у Вікісховищі

Життєпис

Фін Трох народилася в 1978 році в Лондерзелі, що у Фламандському Брабанті в Бельгії. Її батько є відомим бельгійським кіномонтажером Лудо Трохом. Після закінчення у 2000 році художньої академії Sint-Lukas в Брюсселі вона здобула низку номінацій та нагород в обраній нею кар'єрі кінематографіста.

Після декількох короткометражок Фін Трох у 2005 році зняла свій перший повнометражний фільм «Чуже щастя», психологічну драму, який оповідає про те, як фатальна автокатастрофа вплинула на життя невеликого села у Фландрії.[2] Фільм був номінований на Гран-прі Гентського міжнародного кінофестивалю та на Премію Жозефа Плато (2002) у категоріях «Найкращий бельгійський режисер» та «Найкращий бельгійський сценарій». Крім того, у 2005 році на кінофестивалі в Салоніках він отримав «Золотого Александра» та нагороду за найкращий сценарій. На 62-му Міжнародному Туринському кінофестивалі фільм здобув приз за найкращу жіночу роль.[3]

Другий повнометражний фільм Фін Трох «Нез'ясовне» 2008 року зображує наслідки зникнення молодої дівчини.[4] Стрічка була відзначена Премією Андре Каванса Бельгійської Асоціації кінокритиків як найкращий бельгійський фільми року. Фільми Трох 2012 року «Малюк» був номінований на бельгійську національну кінопремію «Магрітт».

Фільм Фін Трох 2016 року «Дім» отримав нагороду за найкращу режисуру в секції «Горизонти» на 73-му Міжнародному кінофестивалі у Венеції.[5] У 2018 році він був висунутий в чотирьох номінаціях на здобуття премії «Магрітт».[6][7]

У 2017 році Фін Трох входила до складу журі секції «Горизинти» 74-го Венеційського міжнародного кінофестивалю, очолюваного Джанні Амеліо.[8]

Особисте життя

Фін Трох заміжня за письменником і монтажером Ніко Лененом.[9] Подружжя має двох дітей.[10]

Громадська позиція

У 2018 підтримала звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[11]

Фільмографія

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер
1998к/мВипалена земляVerbrande aarde
1999к/мWooww
2001к/мМаріяMaria
2002к/мCool Sam & Sweet Suzie
200410 jaar leuven kort
2005Чуже щастяEen ander zijn geluk
2008Нез'ясовнеUnspoken
2012МалюкKid
2016ДімHome

Визнання

Нагороди та номінації Фін Трох[12]
Рік Категорія Фільм Результат
Гентський міжнародний кінофестиваль
2005 Гран-прі Чуже щастя Номінація
2012 Спеціальна згадка Малюк Номінація
2016 Нагорода Canvas Audience Дім Нагорода
Приз аудиторії за найкращий фільм Нагорода
Приз молодіжного журі — Особлива згадка Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Салоніках
2005 Золотий Александр Чуже щастя Нагорода
Приз за найкращий сценарій Нагорода
Премія Жозефа Плато
2006 Найкращий бельгійський режисер Чуже щастя Номінація
Найкращий бельгійський сценарій Номінація
Кінофестиваль в Остенде
2013 Приз «Енсор» за найкращий фільм Малюк Номінація
2017 Найкращий фільм Дім Нагорода
Найкращий режисер Нагорода
Найкращий сценарій Номінація
Премія «Магрітт»
2014 Найкращий фламандський фільм спільного виробництва Малюк Нагорода
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій Номінація
2018 Найкращий фламандський фільм Дім В очікуванні
Венеційський міжнародний кінофестиваль
2016 Венеційські горизонти — Найкращий фільм Дім Номінація
Венеційські горизонти — Найкращий режисер Нагорода
Європейський кінофестиваль в Лез-Аркс
2016 Гран-прі журі Дім Нагорода
Стамбульський міжнародний кінофестиваль
2017 Золотий тюльпан Дім Номінація
Мюнхенський кінофестиваль
2017 Нагорода ARRI/OSRAM — Спеціальна згадка дім Нагорода
Премія Європейської кіноакадемії
2017 Нагорода «European University Film Award» Дім Номінація
Премія Андре Каванса
2018 Найкращий фільм року Дім Нагорода

Примітки

  1. Freebase Data DumpsGoogle.
  2. [недоступне посилання з червня 2019] Flanders image.com, retrieved 2010-09-10
  3. Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine. News details, Vlaams Audiovisueel Fonds, retrieved 2010-09-10
  4. Official Unspoken website
  5. Venice Film Festival: Golden Lion To ‘The Woman Who Left’; Tom Ford’s ‘Nocturnal Animals’, Emma Stone Take Major Prizes – Full List. Deadline. 11 вересня 2016. Процитовано 13 січня 2018.
  6. Nominations 2018: trois films mènent la danse!. lesmagritteducinema.com (фр.). 11 січня 2011. Процитовано 13.01.2018.
  7. Les Magritte du cinéma. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018.
  8. Presenting the international juries of the 74th Venice Film Festival. cineuropa.org. Процитовано 28.07.2017.
  9. Director Fien Troch Takes Home Silver Lion In Venice. Culture Trip.
  10. Cineaste Fien Troch: “Home wringt en zo hoort het”.
  11. The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
  12. Фін Трох на сайті IMDb (англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.