Фірсова Джемма Сергіївна
Джемма Сергіївна Фірсова (рос. Джемма Сергеевна Фирсова; 27 грудня 1935, Самарканд, Узбецька РСР — пом. 8 травня 2012, Москва, Росія) — радянська та російська акторка, режисер документального кіно, журналістка, громадський діяч. Лауреат Державної (1973) i Ленінської премії СРСР (1980).
Джемма Фірсова | |
---|---|
рос. Джемма Фирсова | |
Ім'я при народженні | Джемма Сергіївна Фірсова |
Дата народження | 27 грудня 1935[1] |
Місце народження | Самарканд, СРСР |
Дата смерті | 8 травня 2012[1] (76 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Поховання | Хімкінське кладовищеd |
Громадянство |
СРСР Росія |
Професія | акторка, режисерка-документалістка, журналістка, кінорежисерка, музична критика |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1966) |
Член у | Спілка кінематографістів СРСР |
Чоловік | Мікоша Владислав Владиславович |
IMDb | ID 0278723 |
Нагороди та премії | |
Життєпис
Джемма Фірсова народилася 27 грудня 1935 року в Самарканді, де її батько, будучи військовим будівельником, командував інженерно-саперним батальйоном.
Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1966, майстерня О. Довженка, М. Ромма).
У 1987 році брала участь у створенні екологічної організації «Союз Чорнобиль». Згодом була призначена керівником експертної групи щодо з'ясування безпосередніх причин аварії.
Автор декількох публіцистичних книг.
Джемма Фірсова померла 8 травня 2012 р. Похована на Хімкинському цвинтарі у Москві[2].
Сім'я
Чоловік — Мікоша Владислав Владиславович (1909—2004) — кінооператор-документаліст, фронтовий кінооператор Великої Вітчизняної війни, кінорежисер. Народний артист СРСР (1990), лауреат Сталінських (1943, 1949, 1951) і Державної премії СРСР (1976). Капітан третього рангу.
Фільмографія
- «Ходіння по муках» (1958-59, Чародєєва),
- «Червоні вітрила» (1961, Ліліан Грей, мати Артура),
- «Війна і мир» (1967, Катіш),
- «Чорне сонце» (1970, Ніколь Готьє),
- «Це солодке слово — свобода!» (1972, Еллен Каррера) та ін.
Знялась в українських стрічках:
- «Криниця для спраглих» (1965, Марія),
- «Вечір на Івана Купала» (1968, відьма),
- «Білий птах з чорною ознакою» (1970, Вівдя).
- «Осяяння» (1971)
З 1968 р. працює в документальному кіно як режисер і сценарист («Поїзд у революцію» у співавт.; Головний приз на Міжнародному кінофестивалі в Лейпцигу; «Зима і весна сорок п'ятого» (Державна премія СРСР, 1973) тощо).
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.451.
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- У Москві померла Джемма Фірсова