Самарканд

Самарканд (узб. Samarqand; тадж. Самарқанд; перс. سمرقند‎) — друге за величиною, після Ташкента, місто в Узбекистані, центр Самаркандського вілояту (області). Це місто — найбільше за значенням у центральній частині Шовкового шляху. Самарканд був визначним ісламським центром наукових досліджень. Мечеть Бібі Ханум — найвідоміша пам'ятка міста. Регістан — стародавній центр міста — у 2001 році, на честь 2750-річчя міста, було внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Самарканд
Samarqand / Самарқанд
герб
Самарканд
Основні дані
39°39′00″ пн. ш. 66°57′00″ сх. д.
Країна  Узбекистан
Регіон Самаркандська область
Столиця для імперія Тимуридів, Узбецька РСР, Самаркандська область, Самаркандська область, Саманідська держава і Q30752192?
Засновано 700 до Р.Х.
Площа 108 ± 1 км²
Населення 504 423 (2015)[1]
Висота НРМ 702  м
Офіційна мова узбецька
Міста-побратими Флоренція (2015)[2], Балх, Мерв[2], Бухара, Нішапур[2], Лахор[2][3], Львів[2][3], Стамбул[2], Ескішехір, Куско (4 серпня 1986)[2][4], Мари, Банда-Ачех[2][3], Худжанд[2], Анталія, Кьонджу[2][3], Красноярськ (2003)[2][3], Нью-Делі, Сіань (2013)[3], Мехіко (2010), Ріо-де-Жанейро[2][3], Кайруан[2], Бремен[2][3], Ліон[2][3], Льєж[2][3], Пловдив[2][3][5], Юрмала, Самара
Телефонний код 998 66
Часовий пояс UTC+5
GeoNames 1216265
Поштові індекси 1401XX
Міська влада
Вебсайт samarkand.blog
]
Мапа
Самарканд
Самарканд (Узбекистан)
Самарканд
Самарканд (Самаркандська область)
 Самарканд у Вікісховищі
Самарканд – перехрестя культур
Samarkand – Crossroad of Cultures [6]
Світова спадщина
39°39′15″ пн. ш. 66°57′35″ сх. д.
Країна  Узбекистан
Тип Культурний
Критерії i, ii, iv
Об'єкт № 603
Регіон Азія і Океанія
Зареєстровано: 2001 (25 сесія)
 Самарканд у Вікісховищі
Ансамбль мавзолеїв Шахі-Зинда
Мавзолей Гур-Емір

Етимологія

Є декілька теорій щодо походження назви «Самарканд». Деякі джерела виводять її від давньоперського «асмара», що означає камінь або скелю, і согдіанського слова «канд» — форт або місто. Назва може також походити від перських слів: «самар» (двір) та «канд» (шматочки цукру).[7]

Історія

Самарканд є одним з найдавніших існуючих досі міст у світі. Своїм процвітанням місто завдячує розташуванню на торговому шляху між Китаєм і Середземномор'ям (Шовковий шлях). Деякий час Самарканд був одним з найбільших міст Центральної Азії. Заснований близько 700 р. до Р. Х. персами, Самарканд був столицею Согдіанського сатрапа Ахеменідської династії під владою Персії, коли Олександр Македонський завоював його в 329 р. до Р. Х. (див. Афросіаб, Согдіана). Самарканд був одним з головних центрів Перської цивілізації від її початку.

Незважаючи на перську мову регіону, він не був політично об'єднаним з Іраном між часів Олександра і до арабських завоювань. Греки називали Самарканд, Мараканда[8] . У 6-му столітті він був у складі Тюркського каганату.[9]

На початку 8-го століття Самарканд потрапив під арабський контроль. Під владою Аббасидів, згідно з легендою[10], було отримано секрет виробництва паперу від двох китайських ув'язнених під час Таласької битви в 751, завдяки цьому перші виробництва паперу в ісламському світі, засновані були в Самарканді. Винахід потім поширився на іншу частину ісламського світу, а звідти до Європи.

З 6-го до 13-го століття він був більший розміром і мав більшу кількість населення, ніж сучасний Самарканд і контролювався Західно-Тюркським каганатом, арабами, перськими Саманідами, Караханідською державою, турками-сельджуками, Каракитаями і державою Хорезмшахів що була потім захоплена монголами на чолі з Чингісханом в 1220. Невелика частина населення вижила, але Самарканд було зруйновано. Місто багато десятиліть не могло оправитися від цієї руйнації.

У 1365 відбулось сербедарське повстання проти монголів на чолі з Маулана-заде, Абу Бекр Келеві і Хурдак Бухарі.[9]

1370 року Тимур кульгавий, або Тамерлан, вирішив зробити Самарканд столицею своєї імперії, яка простяглася від Індії до Османської імперії. Протягом наступних 35 років він збудував нове місто і заселив його ремісниками і майстрами з усіх місць, що він завоював. Тимур здобув популярність як будівничий і Самарканд став центром регіону Мавераннахр. У цей час місто мало населення близько 150 000 осіб.[8]

У 16-му столітті Шейбаніди перенесли свою столицю в Бухару, і Самарканд занепав. Після нападу перського правителя Надир Шаха, місто було спустошено в 1720.[9]

З 1784 Самарканд перебував під владою бухарського еміра.[11]

Місто перейшло під російську владу після захоплення цитаделі військами під командуванням полковника Олександра Абрамова у 1868. Незабаром після цього невеликий російський гарнізон з 500 солдатів було оточено. Наступ, на чолі з Абдул Малік Туром, ворохобників старшого сина бухарського еміра і Шахрисабзького бека, було відбито з важкими втратами. Абрамов став першим губернатором Військового округу, який був створений росіянами вздовж річки Зеравшан, з Самаркандом як адміністративним центром. Російська частина міста була побудована після цього на захід від старого міста.

Самарканд пізніше став столицею Самаркандської області Російського Туркестану, і його значення зросло ще більше, коли Закаспійська (Середньоазійська) залізниця досягла міста в 1888. З 1925 Самарканд став столицею Узбецької РСР. У 1930 столицю перенесено в Ташкент.

На 1939 рік Самарканд мав населення 134 346 осіб.[11]

Головні пам'ятки

Населення
Зміна чисельності населення
1370 1897 [12] 1939 [12] 1979 [12] 1989 [12] 2008 2013 [1] 2014 [13] 2015 [1]
150 000 55 100 136 000 367 000 373 400 436 300 504 423 509 000 504 423

Основний національний склад: узбеки, таджики, росіяни, українці, перси.

Транспорт

На півночі міста розташовано аеропорт.

Залізнична станція розташована на Закаспійській залізниці і відкрита в травні 1888 року[14]. У 2000-ні роки зі станції Самарканд у напрямку до Ташкента був організований фірмовий пасажирський потяг «Регістан», максимальна швидкість якого складає 160 км/год. У 2011 році була відкрита перша в Середній Азії високошвидкісна залізниця Ташкент — Самарканд. Потягом даної високошвидкісний дороги є Afrosiyob (модифікація Talgo 250), максимальна швидкість якого складає 250 км/год. У вересні 2015 року дана швидкісна залізниця продовжена до міста Карші. У планах є продовження цієї швидкісної залізниці до Бухари.

Провідним громадським транспортом є маршрутні таксі та муніципальні автобуси.

З листопада 1924 року по 1930 рік, в Самарканді курсував паровий трамвай. У травні 1947 року в місті було відкрито Самаркандський трамвай, який функціонував до серпня 1973 року. У 1957 році в Самарканді з'явилася тролейбусна мережа яка функціонувала до 2005 року. 15 квітня 2017 відкрився рух на першій лінії відродженого Самаркандського трамвая.

Клімат
Клімат Самарканд (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 23,2 26,7 31,7 36,2 39,5 41,4 42,4 41,0 38,6 35,2 29,9 27,5 42,4
Середній максимум, °C 6,8 9,1 14,2 21,1 26,4 32,2 34,1 32,9 28,3 21,6 15,3 9,1 20,9
Середня температура, °C 1,9 3,6 8,5 14,9 19,8 25,0 26,7 25,2 20,1 13,6 8,4 3,8 14,3
Середній мінімум, °C −1,7 −0,5 4,0 9,4 13,5 17,4 18,9 17,4 12,7 7,2 3,4 −0,2 8,5
Абсолютний мінімум, °C −25,4 −22 −14,9 −6,8 −1,3 4,8 8,6 5,9 0,0 −6,4 −18,1 −22,8 −25,4
Норма опадів, мм 41 46 69 60 36 6 4 1 4 17 34 47 365
Кількість сонячних годин 132,9 130,9 169,3 219,3 315,9 376,8 397,7 362,3 310,1 234,3 173,3 130,3 2953,1
Кількість дощових днів 8 10 13 11 9 3 2 1 2 6 8 9 82
Кількість сніжних днів 9 7 3 0,3 0,1 0 0 0 0 0,3 2 6 28
Вологість повітря, % 76 74 70 63 54 42 42 43 47 59 68 74 59

Відомі люди

Галерея
  • Регістан
  • Фасад мечеті Бібі Ханум
  • Декорації всередині Медресе Тилля-Карі
  • Декорації всередині Гур-Емір е
  • Лани біля Самарканду
  • Єврейські діти з їх вчителем у Самарканді, 1915
  • Старий Самарканд (1913)

Примітки
  1. офіційний сайт (узб.)
  2. Самарканд и Флоренция стали городами-побратимами: Между городами Самарканд и Флоренция – административным центром региона Тоскана – подписано Соглашение о дружбе и сотрудничестве // Anons.uz — 2015.
  3. Сиань – 13-й город-побратим Самарканда // ВЕСТИ.UZ — 2013.
  4. http://www.aatccusco.com/ciudades_hermanas.php
  5. https://www.plovdiv.bg/en/about-plovdiv/побратимени-градове/
  6. * Назва в офіційному англомовному списку
  7. Room, Adrian (2006). Placenames of the World: Origins and Meanings of the Names for 6,600 Countries, Cities, Territories, Natural Features and Historic Sites (вид. 2nd edition). London: McFarland. с. 330. ISBN 0786422483. «Samarkand. City, southeastern Uzbekistan. The city derives its name from that of the former Greek city here of Marakanda, captured by Alexander the Great in 329 B.C.. Its own name derives from the Old Persian asmara, "stone", "rock", and Sogdian kand, "fort", "town".»
  8. Columbia-Lippincott Gazeteer (New York: Comubia University Press, 1972 reprint) p. 1657
  9. Encyclopedia Britannica (Chicago: University of Chicago Press, 1984) Vol. 16, p. 204
  10. S. Quraishi, «A survey of the development of papermaking in Islamic Countries», Bookbinder, 1989 (3): 29-36.
  11. Columbia-Lippincott Gazeteer. p. 1657
  12. Population Statistics — Населення міст Узбекистану
  13. Статистичний буклет «Про населення мовою цифр» Архівовано 14 жовтня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  14. История Самаркандского вокзала

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.