Фітотоксиканти

Фітотоксиканти (дав.-гр. phyton — «рослина» + toxicon — «отрута») — клас хімічних і природних речовин в рецептурованій формі, основним прикладним призначенням яких є ураження або знищення різних видів рослинності[1][2].

Фітотоксиканти широко використовувала американська армія під час війни у В'єтнамі для тотального знищення джунглів у районах стратегічно важливих об'єктів і шляхів сполучення[2]. Крім цього, деякі види фітотоксикантів знайшли застосування в сільському господарстві для боротьби з бур'янами, видалення листя з метою прискорення дозрівання плодових культур і для дефоліації бавовнику перед збором бавовни[2][3].

Загальний опис і класифікація

Багато фітотоксикантів мають високу стійкість і можуть, накопичуючись, зберігатися в ґрунті протягом значного терміну; окремі фітотоксиканти виявляють токсичні властивості стосовно тварин і людини[1][2].

За цільовим призначенням і характером дії на рослинність фітотоксиканти поділяють на[1][2][3]:

За ознаками дії на рослинний світ фітотоксиканти поділяють на контактні і системні. За вражальними можливостями розрізняють[1]:

  • фітотоксиканти суцільної або універсальної дії для знищення всіх видів рослинності,
  • фітотоксиканти вибіркової дії для знищення окремих видів рослин.

Застосування

Основним способом застосування є розпорошення фітотоксикантів за допомогою штатної авіатехніки, однак можливе й використання наземного розпилювального обладнання[1][2].

У збройних силах США перебувало на постачанні близько 50 видів різних фітотоксикантів, основним призначенням яких було забезпечення повсякденних потреб військових частин, наприклад: знищення небажаної рослинності на базах, навчальних полігонах, складах, арсеналах, стрільбищах тощо.[1] Крім цього, фітотоксиканти застосовували з метою забезпечення бойових дій своїх військ для підриву продуктової бази противника, дефоліації лісів з метою демаскування його сил, баз і комунікацій тощо.[1]

Вперше масштабно фітотоксичні сполуки в бойових цілях використали американці в 1961—1967 роках на території Південного В'єтнаму[1]. У ті часи як табельні фітотоксиканти на озброєнні американських військ перебували три основних види рецептур, відомі під умовними назвами «помаранчевої», «білої» та «синьої»[3]. Всі ці сполуки активно застосовували для знищення сільськогосподарських посівів і рослинної маси уздовж доріг, каналів, ліній електропередач тощо, що значно полегшувало для американської авіації завдання ведення повітряної розвідки, аерофотознімання і вражання в'єтнамських об'єктів[3]. Однак унаслідок невибіркового застосування цих речовин уражено до половини посівних площ і лісових масивів, що серйозним чином позначилося на здоров'ї місцевого населення і порушило екологічний баланс регіону[4].

Нині триває вдосконалення наявних і пошук нових рецептур фітотоксикантів і технічних способів їх застосування[3].

Див. також

Примітки

  1. Фитотоксиканты // Военная энциклопедия / П. С. Грачёв. — Москва : Военное издательство, 2004. — Т. 8. — С. 258-259. — ISBN 5-203-01875-8.
  2. Фитотоксиканты // Советская военная энциклопедия. — Москва : Военное издательство Минобороны СССР, 1976. — Т. 8. — С. 285-286.
  3. Фитотоксиканты // Военный энциклопедический словарь ракетных войск стратегического назначения / И. Д. Сергеев. — 1999. — С. 566. — ISBN 5-85270-315-X.
  4. Экологическое оружие // Военная энциклопедия / Грачёв П. С. — Москва : Военное издательство, 2004. — Т. 8. — С. 485-486. — ISBN 5-203-01875-8.

Посилання

  • Фитотоксиканты. Энциклопедия (рос.). Официальный сайт Министерства обороны Российской Федерации. Процитовано 26 листопада 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.