Хабібуллін Шаукат Таїпович

Шаукат Таїпович Хабібуллін (рос. Шаукат Таипович Хабибуллин; 7 лютого 1915(19150207) — 1996) — радянський астроном.

Хабібуллін Шаукат Таїпович
рос. Шаукат Таипович Хабибуллин
Народився	7 лютого 1915(1915-02-07) Ташкент, Ташкентський повітd, Сирдар'їнська область, Російська імперія
Помер	1996 Казань, Росія
Місце проживання	Q56397230?
Країна	СРСР
Діяльність	астроном
Alma mater	Казанський державний університет
Галузь	астрономія
Заклад	Казанський державний університет
Ступінь	доктор фізико-математичних наук
Родичі	Q63478103?[1]
Нагороди

Родився в Ташкенті. У 1939 закінчив Казанський університет. Після навчання в аспірантурі Казанського університету з 1948 працював у ньому (спочатку асистент, потім доцент, з 1958 професор, завідувач кафедрою астрономії, з 1965 проректор; в 1949—1958 — завідувач астрометричним відділом обсерваторії імені В. П. Енгельгардта, в 1958—1965 — директор Міської обсерваторії університету).

Основні наукові роботи відносяться до теорії обертання Місяця, селенодезії і зоряної астрономії. У 1949—1953 одним з перших у світі успішно застосував фотографічні спостереження для вивчення фізичної лібрації Місяця. Запропонував новий спосіб визначення одного з параметрів фізичної лібрації (f). У результаті обробки фотографічних і геліометричних рядів спостережень Місяця показав, що значення параметра f близько до 0,62, а не 0,73, як вважали раніше. У 1966 практично одночасно з американським дослідником Д.Екгардтом і незалежно від нього розробив нелінійну теорію фізичної лібрації Місяця. Згодом виконав низку важливих робіт з визначення місячних координатних систем, вивчення геометричної фігури Місяця і її гравітаційного поля, аналізу руху супутників навколо центральних тіл. У 1949, використавши матеріал зіркових підрахунків Ф.X.Сирса, досліджував розподіл зіркових густин в Галактиці; запропонував метод вивчення темних туманностей і метод аналізу зіркових підрахунків у двох променях.

Заслужений діяч науки Татарської АССР (1970), заслужений діяч науки РРФСР (1975).