Хазяїн (п'єса)

«Хазяїн» — соціальна комедія українського письменника Івана Карпенка-Карого, написана в 1900 році. У ній драматург висвітлює явище становлення нової селянської української буржуазії в кінці 19 ст. Автор характеризував п'єсу, як злу сатиру на людську любов до стяжання без жодної іншої мети.

Хазяїн
Жанр соціальна комедія
Автор Іван Карпенко-Карий
Мова укр.
Написано 1900
 Цей твір у Вікіцитатах


"Хазяїна мені розрішили, комедія се дуже серйозна і я боюся що буде дуже скучна для публіки яка від комедії жде тільки сміху, "Хазяїн" же зла сатира на чоловічу любов до стяжання і жодної іншої мети, стяжання задля стяжання, скільки сьогодні серед нас таких? Багатства задля багатства, я сам бачу, що це найкраща моя комедія і навіть не то найкраща, а вже такої й не напишу"- Іван Карпенко-Карий

Іван Карпенко-Карий виношував образи сільського мільйонера Терентія Пузиря та його оточення понад 10 років, з часу написання п'єси «Сто тисяч». Роботу над твором він завершив весною 1900 на хуторі Надія, названому так на честь першої дружини, Надії Тарковської. Прообразами головного героя п'єси, Терентія Пузиря, були українські підприємці на зразок Терещенків та Харитоненків, становлення яких відбувалося в умовах розвитку капіталізму в тодішній Російській імперії і на території України, зокрема.

Через образ Терентія Пузиря, вихідця з селян, який швидко розбагатів, скуповуючи землі, Карпенко-Карий проводить основну ідею твору — моральне звиродніння стяжателя, для якого зиск понад все, і який не зупиняється перед жодними аферами, лише б помножити свої статки.

Сюжет

Сюжет комедії автор будує на основі життєвих конфліктів, породжених законами життя. Багатий землевласник прагне досягти максимальних прибутків шляхом експлуатації робітників, розорення бідняцьких господарств. Заради наживи він іде навіть на шахрайство. Мільйонер Пузир домовляється з Маюфесом про участь у шахрайстві і дає вказівки своїм управителям посилити експлуатацію строкових робітників, позбавити їх землі. Ці плани Пузиря становлять зав'язку комедії. Під час здійснення хижацьких планів виникають  різні ускладнення, конфлікти. Стався бунт робітників і селян, розкрито шахрайство, Пузир тяжко захворів. Загострення цих конфліктів становить кульмінацію комедії. Фінал п'єси водночас гротескний і трагічний — «пузир» лопнув — Терентій Пузир помирає від розриву нирки.

Персонажі
  • Терентій Гаврилович Пузир — хазяїн, мільйонер.
  • Марія Івановна— його жінка.
  • Соня — їх дочка.
  • Феноген— права рука хазяїна.
  • Маюфес — фактор.
  • Павлина— кравчиха з города.
  • Зеленський, Ліхтаренко — економи.
  • Куртц — шахмейстер.
  • Петро Петрович Золотницький — родовитий багатий пан.
  • Калинович — учитель гімназії.
  • Зозуля — помічник Ліхтаренка.
  • Харитон— розсильний.
  • Лікар.
  • Юрба робітників.

Постановки

Прем'єра комедії відбулася 10 січня 1901 в Києві з гучним успіхом. Пузиря виконував сам Іван Карпенко-Карий, економів — Феногена і Ліхтаренка — Саксаганський і Садовський, Золотницького — Кропивницький.

П'єса «Хазяїн» багато разів ставилася на сценах українських театрів. Зокрема, в театрі «Березіль», де роль Пузиря зіграв Амвросій Бучма.

Екранізації
  • «Хазяїн» — фільм режисера Юрія Некрасова, знятий на студії «Укртелефільм» у 1979 році.

Посилання

«Хазяїн» на сайті Українського центру
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.