Ханбок

Чогорі — блузка, яку в складі ханбока жінки носять із спідницею «чхима», а чоловіки — зі штанами «паджи».

Форма чогорі змінювалася з плином часу: хоча форма чоловічого чогорі залишалася відносно сталою, жіноче чогорі сильно покоротшало в час династії Чосон; найкоротші чогорі носили в кінці XIX століття. Тим не менш, сучасні чогорі стали трохи довше з міркувань зручності, хоча довгі чогорі не носять. Традиційно стрічки «корим» були короткими та вузькими, але сучасні корим стали товщі та довші.

Чхима (кор.кор. 치마치마) — спідниця для ханбока; також відома під назвами сан (裳) або кун (裙)[4][5][6]. Нижня спідниця до неї називається сокчхима. Судячи з когуреських фрескок, а також земляної іграшки, знайденої в Хванам-дон (Кенджу), когуреські жінки спочатку одягали чхиму, а закривали зверху —  пояс чхими чогорі[7].

Хоча смугасті спідниці, зшиті з різнокольорових клинів, були відомі вже в Когурьо, починаючи з династії Чосон, чхима робили з прямокутного шматка матерії, який або плісировали, або робили на ньому збірку[8]. Пояс чхима робили широким, так, щоб він виходив за її межі і спідницю затягували навколо тіла зав'язками[9]

Сокчхима мала ту ж викрійку, що і європейські нижні спідниці з ліфом, являючись сукнею на бретельках[10], пізніше лямки зникли[11]. До середини XX століття до деяких зовнішніх чхима стали додавати ліф, на який одягали чогорі[12][13].

Чоловік у паджи і чогорі

Паджи — вільні мішкуваті штани, які входять в чоловічий ханбок. Дизайн паджи змінено на користь більш широких штанин для сидіння на підлозі. При надяганні сучасного одягу, паджи виконує функцію панталон або кальсонів, проте саме слово використовується для позначення будь-якого виду брюк і штанів. У передній частині паджи є дві зав'язки, які дозволяють затягувати штани на будь-яку талію.

Пхо (кор.кор. 포, 袍포, 袍) — будь-яке пальто або вбрання, яке носили переважно чоловіки в період з Корьо до Чосон[14][15]. Турумаги (두루마기) — різновид пхо, її носили в холодну пору як повсякденний і церемоніальний одяг[16].

Чоккі (조끼) — куртка, магоджа (마고자) — жакет. Хоча обидва цих предметів одягу були створені в кінці періоду Чосон, коли корейська культура стала відчувати вплив країн Заходу, пізніше чоккі та магоджа були визнані частиною традиційного корейського костюму. Обидва предмети одягу носять поверх чогорі. Магоджа має маньчжурське походження, з'явилася в Кореї після того, як Хинсон Тэвонгун (흥선대원군), батько короля Коджона, повернувся в Корею після політичного заслання в Маньчжурію в 1887 році[17][18].

У магоджа немає «кіт», знімного комірця, «корим» (стрічок-зав'язок), які присутні на чогорі та пальто турумагі (두루마기). Магоджа спочатку була чоловічим одягом, але пізніше стала одягатися обома статями. Чоловічі магоджа має соп (섶, перекрываючу полицю зліва), вони довші жіночих, а ґудзик розташовані праворуч. Магоджа шиють з шовку і застібають на одну або дві бурштинових ґудзики.

У старовину ккачхи турумаги («пальто сороки», різнобарвне пальто) носили в якості сольбім (설빔), нового одягу (та взуття), які надягають в Соллаль; у наш час його носять в якості святкового костюма, в який одягають дитину на перший день його народження, Тольджанчхі[23]. Зазвичай його надягали на маленьких хлопчиків[24]. Ккачхі турумагі носили поверх чогорі і чоккі, а довгі куртки іноді надягали поверх нього. Крім того, до цього одягу надягали головні убори, наприклад, поккон (островерхий ганчірковий капелюх)[25][26] або хогон (островерха шапка з зображеннями тигра) — хлопчикам, а кулле (декоративний очіпок) — дівчаткам[27][28].

Сучасний дитячий ханбок складається з двох або трьох частин, його легко одягати. Зазвичай ханбок надягають тільки на великі свята, наприклад, Чхусок і Соллаль, тому їх шиють з недорогого матеріалу. Дітей одягають у ханбок на перший день народження, Тольджанчхі[29][30].