Хантайка

Хантайка — річка на півночі Сибіру в Красноярському краї Росії, права притока Єнісею. На річці розташована Усть-Хантайська ГЕС, що утворює Усть-Хантайське водосховище[1]. Джерелом річки вважається Мале Хантайське озеро. Довжина — 174 км[2], сточище — 30 700 км².

Хантайка
Річка Хантайка
Мапа басейну Єнісею
68°06′58″ пн. ш. 86°32′45″ сх. д.
Витік Мале Хантайське озеро
• координати 68°20′45″ пн. ш. 89°22′41″ сх. д.
Гирло Єнісей
• координати 68°06′50″ пн. ш. 86°33′00″ сх. д.
Басейн Єнісей → Карське море → Північний Льодовитий океан
Країни:  Росія
Регіон Красноярський край
Довжина 174
Площа басейну: 30 700
Водойми в руслі Усть-Хантайське водосховище
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 17010800312116100103596
GeoNames 1503776
 Медіафайли у Вікісховищі

Загальні відомості

Сточище річки розташовано вище північного полярного кола, в кліматичній зоні тундри і лісотундри, в області суцільного поширення вічної мерзлоти. Живлення річки змішане — снігове і дощове. Замерзає раніше і розкривається пізніше Єнісею — у жовтні і в першій половині червня, відповідно[1][3]

Територіально річка розташовується в Таймирському районі Красноярського краю. Середня частина річки затоплено Усть-Хантайським водосховищем, що утворює Усть-Хантайська ГЕС.[4]Стік зарегульований, середня витрата в 62 км від гирла становить 568 м³/с.[5] Річка судноплавна до греблі гідроелектростанції, яка не обладнана шлюзами і прохід суден у верхній б'єф неможливий.

На основному притоці річки, річці Кулюмбе, планується будівництво Кулюмбійського каскаду гідроелектростанцій.

Населені пункти

Верхня течія річки та район Усть-Хантайського водосховища не мають великих населених пунктів, в нижній течії біля ГЕС розташоване смт. Снєжногорськ, на узбережжі Хантайського озера розташовано однойменний селище[6] Снєжногорськ адміністративно входить до складу Норильська, який віддалений на 160 км у північному напрямку від цього селища.

Хантайські озера

У сточищі річки Хантайка понад чотири тисячі озер загальною площею близько 1650 км², основним з них є розташоване на західних окраїнах плато Путорана озеро Велике Хантайське, а також озеро Мале Хантайське і Хантайське водосховище:[1][4][7]

  • Хантайське водосховище розпочинається за 62 км від гирла, займає з півночі на південь близько 160 км при найбільшій ширині 9 км, загальна площа — 2230 км². Розташовується на висоті 52 м над рівнем моря, рівень водосховища може підніматися на 8 м[5].
  • Мале Хантайське озеро розташоване за 174 км від гирла і вважається витоком річки[2][8][9]. Площа становить близько 70 км², система озер розташовується на висоті 62 м над рівнем моря[7][9].
  • Велике Хантайське озеро пов'язане з Малим Хантайським протокою і розташовується на висоті 65 м над рівнем моря[7][9]. Довжина близько 80 км, ширина 25 км, площа становить близько 900 км². Утворилося через перегороджування мореною льодовикової долини[7]Велике Хантайське одне з найглибших озер Росії.
  • Невеликі озера рівнинної частини сточища є водойми, утворення яких пов'язано з розвитком термокарсту у вічній мерзлоті. Походження озер що на плато Путорана в основному пояснюється тектонічною активністю, просуванням льодовиків в епохи зледенінь або комбінацією цих явищ за участю термокарстових процесів.[10]

Дивись також

Примітки
  1. |http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ/Хантайка Архівовано 14 вересня 2014 у Wayback Machine.
  2. Довжина старого русла до будівництва Усть-Хантайської ГЕС.
  3. Хантайка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. ХАНТАЙКА, Институт географии РАН
  5. Коротка хронологія будівництва і експлуатації Усть-Хантайської ГЕС[недоступне посилання з травня 2019], ВАТ «Ленгідропроект»
  6. Посёлок «Хантайское озеро» Карты Google
  7. Большая Советская Энциклопедия // II / Б. А. Введенский. — Москва : ПГК им. Молотова, 18.02.1957 г. — Т. 58 //ФУСЕ - ЦУРУГА//. — С. 304.
  8. Малое Хантайское озеро (Делимакит), Карты Google
  9. Аркуш карти R-45,46 Норильск. Масштаб: 1:1 000 000. Видання 1990 р.
  10. А. А. Соколов. Глава 23. Восточная Сибирь // Гидрография СССР. — 1954 г.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.