Хащівський Василь Михайлович

Хащівський Василь Михайлович (псевдо: Марко, Рубань 1924, с. Хащів, Турківський район, Львівська область 1 липня 1951, біля гори Яйко-Ілемське, Долинський район Івано-Франківська область) — український військовик, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу.

Василь Хащівський
Старший булавний
Загальна інформація
Народження 1924(1924)
с. Хащів, Турківський район, Львівська область
Смерть 1 липня 1951(1951-07-01)
біля гори Яйко-Ілемське, Долинський район Івано-Франківська область
Псевдо «Марко», «Рубань»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
 ОУНР
Війни / битви Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Місце загибелі Василя Хащівського та підполковника Степана Фрасуляка біля гори Яйко-Ілемське

Член ОУН (1942), станичний с. Хащів (1943).

Навесні 1943 р. зголосився до дивізії «Галичина», проте був скерований на службу в німецьку поліцію на Закерзонні.

Стрілець куреня УНС «ім. Кривоноса» (осінь 1943—1944), сотні «Булави», а відтак сотні «Басейн» (1944—1946). Навесні 1946 р. переведений до збройного підпілля ОУН — командир СКВ, а відтак кущовий провідник.

З осені 1947 р. знову в УПА — ройовий, а згодом командир чоти (пвд 476) сотні «Басейн» (вд 91). 20 травня 1948 року чота у складі 25 вояків під його командуванням здійснили вдалу засідку поблизу села Нанчілка Велика Стрілківського районну Дрогобицької області. Розстріляли вантажний автомобіль 18-го стрілецького полку Внутрішніх військ МДБ, в результаті 8 осіб, в тому числі заступник командира 4 роти 18 полку ВВ МДБ старший лейтенант Корнєєв , капітан медслужби та 6 солдатів Внутрішніх військ МДБ.

Влітку 1948 р., після розформування сотні скерований у теренову сітку — кущовий провідник, комендант боївки СБ Турківського надрайонного проводу ОУН (08.1949).

Кур'єр УПА та ЗП УГВР

У вересні 1949 р. — у складі кур'єрської групи Степана Стебельського — «Хріна» вирушив на Захід і в листопаді того ж року прибув в американську зону окупації Німеччини. Курсант американської розвідувальної школи в Західній Німеччині (1950-05.1951).

20.05.1951 р. у складі кур'єрської групи ЗП УГВР під керівництвом Василя Охримовича — «Грузина» десантувався в Україні в районі гори Шибела у Сколівському р-ні на Львівщині, доставивши організаційну пошту та радіоапаратуру до Проводу ОУН в Україні. Загинув у криївці під час облави.

За роки діяльності в УПА та збройному підпіллі ОУН чотири рази був поранений. Старший вістун (?), булавний (?), старший булавний (?) УПА.

Нагороди

  • Згідно з Постановою УГВР від 20.07.1950 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/50 від 28.07.1950 р. старший булавний УПА, кур'єр проводу ОУН Василь Хащівський — «Рубань» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.

Вшанування пам'яті

  • 29.01.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Старий Самбір Львівської обл. Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 022) переданий Ігору Гомзяку, племіннику Василя Хащівського — «Рубаня».

Див. також

Джерела та література

  • Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 820—821.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.