Хащів
Ха́щів — село в Україні, Турківської територіальної громади Самбірського району Львівської області. Населення становить 467 осіб. Орган місцевого самоврядування - Хащівська сільська рада, до якої ще входить село Лопушанка.
село Хащів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Турківський район |
Рада | Хащівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA46080190210053596 |
Основні дані | |
Населення | 467 |
Площа | 2,2 км² |
Густота населення | 212,27 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82511 |
Телефонний код | +380 3269 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°16′06″ пн. ш. 22°46′26″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
566 м |
Водойми | річка Лихнева |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82510, Львівська обл., Турківський р-н, с.Хащів |
Карта | |
Хащів | |
Хащів Хащів | |
Мапа | |
Географія
Межує з кордоном Польщі. Розташоване за 24 км від райцентру Турка і однойменної залізничної станції.
Село з'єднане з райцентром автодорогою. Селом тече річка Лихнева.
Історія
Хащів заснований 1530 року.
У 1939 р. — 990 мешканців (970 українців і 20 євреїв)[1].
У Радянсько-німецькій війні в радянську армію мобілізовано 63 селян, з них 13 загинули.
За Хащів йшли кровопролитні бої між совєцькими та нацистськими військовими підрозділами. Втрати радянських військ склали 22 загиблих. На братській могилі 1975 року встановлено пам'ятник[2].
Після повернення радянської влади у селі влаштовано примусову колективізацію, створено ферму і бригаду лімнянського колгоспу «Нове життя».
Церква
Посеред села на пагорбі розташована дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці. Датою її побудови зазначений 1877 рік, а будівничий — Теодор з Терла. Храм входить до пам'яток архітектури місцевого значення. Споруда орієнтована за традицією на схід. Тризрубна, триверха, бойківського типу будова. Квадратні зруби (нава ширша) увінчані четвериками з двома заломами, завершеними великими восьмериковими ліхтарями з маківками і хрестами. Оперізує церкву суцільне піддашшя, оперте на виступи вінців зрубів. Під ними по обидва боки вівтаря сховані невеликі прямокутні ризниці, добудовані у 2002 році. Стіни підопасіння оббиті пластиковою вагонкою.
Господарство
У радянські часи працювала польова бригада (483 га сільгоспугідь, зокрема 282 га орних земель), ферма на 750 голів великої рогатої худоби та швейна майстерня.
Народились
- Павлюх Захар Гнатович (1848—1934) — український військовик, військовий юрист, художник, громадський діяч, головний референт військового судівництва при уряді ЗУНР.
- Павлюх Гнат (1879—1972) — діяч української освіти і пластунського руху в Західній Україні.
- Хащівський Василь Михайлович-«Марко» — кур'єр ЗП УГВР, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу.
Соціальна сфера
Школа, народний дім з широкоекранною установкою, бібліотека (10 000 книг), ФАП, три крамниці.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 95.
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 697