Хаїт Тетяна Марківна
Тетяна Марківна Хаїт (1900 — 19??) — історик комуністичної партії, викладач.
| Хаїт Тетяна Марківна | |
|---|---|
| Народилася |
4 жовтня 1900 с. Романівка, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Громадянство |
 СРСР |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Одеський інститут народної освіти |
| Партія | ВКП(б) |
Життєпис
Народилась 4 жовтня 1900 року у с. Романівка Херсонської губернії в робітничій родині Керенських.
Скінчила двокласну земську школу та гімназію в Миколаєві, де згодом 1918—1920 викладала в народних школах та дитячих установах. Входила до «Бунду». 14 квітня 1920 року вступила у Комуністичну партію.
В 1920 році вступила до новоствореного Одеського інституту народної освіти (ОІНО), але навчання не розпочала, а продовжила педагогічну та партійну роботу в освітніх закладах Херсона і Миколаєва. У 1923 році вступила на історичне відділення факультету професійної освіти ОІНО. Одночасно з навчанням працювала у губернській професійній спілці робітників освіти (1923—1924 рр.), завучем школи (1924—1925 рр.), деканом робітничого факультету ОІНО (1925—1927 рр.). У цей час вийшла заміж за І. Хаїта (у 1922—1925 рр. завідувача Одеським губернським відділом народної освіти, у 1925—1926 роках — ректора ОІНО), який допомагав у педагогічній та партійній кар'єрі.
Наукова діяльність
Будучи студенткою, у 1925/26 н. р. розпочала педагогічну діяльність в ОІНО викладачем історії, суспільствознавства. В 1926 закінчила інститут, а у 1927 році отримала посвідчення, в якому зазначено, що виконала всі вимоги навчального процесу та самостійну роботу «Інвентарні правила 1848 року в Південно-Західній Росії». 28.12.1926 року затверджена аспіранткою Одеської секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури при ОІНО. Наслідком різноманітних наукових інтересів стали доповіді на такі теми: «Форми придбання земель українськими монастирями у XVII-XVIII ст.», «Рух левеллерів в Англійській революції», «Соціальне коріння романтизму», «Із історії одеської організації більшовиків» та ін. Матеріали останньої доповіді лягли в основу статті, що була присвячена історії організації РСДРП(б) на Одещині. 2 квітня 1929 року була переведена до Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури під керівництвом Д. І. Багалія.
Подальша доля невідома.
Наукові публікації
- З історії одеської с.-д. організації (напередодні II з'їзду партії — 1900—1903 рр.) // Літопис революції. — 1929. — № 3. — С. 120—142.
Література
- Левченко В. В. Історія в Одеському інституті народної освіти: викладання та дослідження // ЗІФ. — Одеса, 2002. — Вип. 12. — С. 235;
- Левченко В. В. Організація та діяльність Одеської секції Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури при Одеському інституті народної освіти // ЗІФ. — Одеса, 2003. — Вип. 13. — С. 135;
- Заруба В. М. Історик держави і права України академік М. Є. Слабченко (1882—1952). — Дніпропетровськ, 2004. — С. 116—117, 123—124;
- Левченко В. В. Ротація професорсько-викладацького складу з гуманітарних дисциплін в Одеському інституті народної освіти // Науковий вісник Одеського державного економічного університету. — 2006. — № 17 (37). — С. 146, 149.