Хвесик Михайло Артемович

Хве́сик Миха́йло Арте́мович (нар. 21 липня 1955) — директор Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», доктор економічних наук (1992), професор (1996), заслужений діяч науки і техніки України (2007), академік Національної академії аграрних наук України (2010), член правління Спілки економістів України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія

Народився 21 липня 1955 у с. Лахвичі Любешівського району Волинської області.

У 1982 закінчив Харківський державний університет ім. О. М. Горького і поступив до аспірантури Українського НДІ гідротехніки і меліорації (м. Київ). 1986 року захистив кандидатську дисертацію: «Влияние орошения сточными водами на формирование гидрогеолого-мелиоративной обстановки (на примере оросительных систем УССР)»

У 1990 став завідувачем відділу проблем використання та охорони водних ресурсів Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України. 1992 року захистив докторську дисертацію на тему: «Еколого-економічні проблеми охорони та відтворення водних ресурсів в умовах інтенсивного техногенного навантаження (на прикладі України)».

Наукова діяльність

Спеціаліст у галузі еколого-економічних проблем використання та охорони водних ресурсів. Основні напрямки його діяльності стосуються економіки агропромислового комплексу, земельних відносин, аграрного природокористування, наукового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку продуктивних сил, трансформації української економіки, розробки засад оптимізації екосистем, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу, забезпечення сталого розвитку і національної безпеки України.

Автор близько 400 наукових праць, зокрема, близько 50 монографій, підручників та навчальних посібників.

Запропонував низку законодавчих актів, нормативно-технічних і нормативно-правових документів, є автором винаходів та рекомендацій щодо технології утилізації і переробки відходів промислового і сільськогосподарського походження.

Є засновником наукової школи економістів-екологів, підготувавши близько 10 докторів та 30 кандидатів наук.

Нагороди і почесні звання

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.