Хвощ лучний
Хвощ лучний[1][2] (Equisetum pratense) — багаторічна трав'яниста рослина родини хвощові (Equisetaceae). Етимологія: лат. pratense — «на луках»[3].
Хвощ лучний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
Підклас: | Equisetidae |
Порядок: | Equisetales |
Родина: | Хвощеві (Equisetaceae) |
Рід: | Хвощ (Equisetum) |
Підрід: | E. subg. Equisetum |
Вид: | Хвощ лучний (E. pratense) |
Біноміальна назва | |
Equisetum pratense | |
Опис
Має зелені, розгалужені, 16–50(-60) см вегетативні стебла; з порожнистим центром. Родючі та стерильні, товщиною 1–4 мм паростки мають різний зовнішній вигляд. Родючі пагони жовтувато-коричневі і нерозгалужені. Центральна порожнина займає більше половини поперечного перерізу стовбура. На вершині родючих пагонів з'являються в травні й червні 15–40 мм довжиною спорангієві шишки з тупим верхом. 2n = 216.
Поширення
Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Польща; Словаччина; Швейцарія; Данія; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Хорватія; Італія; Румунія; Словенія. Кавказ: Грузія. Азія: Китай; Японія; Росія — Чукотка, Сахалін. Північна Америка: Канада; США. Зазвичай зустрічається в лісах з високими деревами або дуже густим листям, які можуть забезпечити відтінок. Вони також мають тенденцію рости товщими навколо струмків, ставків і річок. Полюбляє вологі, вапняні, але лужні ґрунти.
В Україні зростає в лісах, на галявинах, узліссях, серед чагарників, на вогких луках, окрайцях боліт і в долинах річок — у Карпатах, Поліссі, Лісостепу[2]. Входить у перелік видів, які перебувають під загрозою зникнення на території Харківської області[4].
Галерея
Примітки
- Equisetum pratense // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 401. (рос.)(укр.)
- Dictionary of Botanical Epithets
- Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
Джерела
- Flora of North America (англ.)
- Flora of China (англ.)
- Flora of Iceland (webpage of Icelandic Institute of Natural History) (ісл.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Euro+Med PlantBase (англ.)