Папоротеподібні

Папоротеподі́бні (поліподіофіти) або просто папороті (Polypodiophyta або Filicophyta або Pteridophyta або Polypodiophytina) — група судинних рослин, належить до групи Moniliformopses. Здебільшого це багаторічні (рідше однорічні) трави, інколи дерева із самостійним гаплоїдним та диплоїдним поколіннями з переважанням у циклі розвитку спорофіту[1].

Папоротеподібні
Багаторядник щетинконосний
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Класи
Тут зображено деякі види папоротей.

Папороті з'явилися на Землі приблизно 360 мільйонів тому в середньому девоні (палеозойська ера). Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз деревовидних папоротей на Землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди.

Беруть участь у формуванні травянистого покриву. З XIX століття папороті популярні як кімнатні рослини. Представники папоротеподі́бних: орляк, щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія плаваюча, диксонія, марсилія, багатоніжка, маратія, платицеріум, азола, адіант венерин волос.

Опис

Спорофіт представлений рослиною із стеблом, листками (вайями) та додатковими коренями. Папоротеподібні не мають справжнього листя; вайї перисторозсічені, рідше прості або пальчасті, завдовжки від 2-4 мм до 30 см. Коренева система первинно гоморизна.

Гаметофіт папоротей часто називають заростком. Він має вигляд невеликої пластинки або стрічки, живе недовго — від кількох тижнів до року.[1]

Розмноження

Розмножуються спорами, які містяться в спорангіях. Спорангії розміщуються на листках купками в сорусах або зростаються між собою в так звані синангії, або містяться в спорокарпіях[1].

Статеве покоління — гаметофіт, що виростає із спори. У різноспорових папоротей роздільностатеві гаметофіти дуже редуковані. Запліднення відбувається у воді, під час дощу або роси.[1]

Папороть у міфології

У слов'янській міфології квітка папороті наділялася магічними властивостями, хоча папороті не квітнуть, а розмножуються спорами. За віруваннями, той, хто знайде квітку папороті, матиме вічне щастя та надзвичайні сили. У латвійській міфології в Янову ніч закохані шукають цю міфічну квітку папороті, вірячи, що вона принесе їм вічне щастя та багатство.

Поширення

На Землі існує близько 300 родів та понад 10 560 видів папоротей. Поширені по всій земній кулі. Найбільша видова різноманітність спостерігається у вологих тропічних лісах.[1] У лісі папороті зустрічаються в нижньому і верхньому ярусах, а також на гілках великих дерев або в розколинах скель.

В Україні
Папороть в ущелині Хапхал, Крим.

В Україні у природних умовах зустрічається 57 видів із 27 родів і 16 родин.[1] Так, щитник чоловічий росте в листяних і мішаних лісах, на узліссях вільшняків. Поширена майже по всій Україні. Є й рідкісні папороті. Мініатюрна анограма тонколиста (Anogramma laptophylla) у межах України росте тільки в Криму, де збереглося кілька сотень особин.

Примітки
  1. Сливка Л. Ф., Спрягайло О. А. Ботаніка з основами екології рослин — Черкаси: ПП «Дар-гранд», 2012. — 88 с.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.