Херонімо Луїс де Кабрера

Кабрера народився у Севільї, Іспанія, у 1528 році. Він та його старший брат, Педро, відпливли до віце-королівства Перу у 1538 році. Після зарахування до лав іспанської армії Херонімо зрештою отримав звання сержанта та був відряджений до колоніального центра Куско у 1549 році. У наступні роки він брав участь у багатьох військових кампаніях, серед яких придушення повстання в містах Іка та Наска.[1]

Наприкінці 1571 року Кабрера був призначений на відповідальний пост для дослідження територій на південь від Потосі. Після цього його було призначено на посаду губернатора провінції Тукуман. Згодом він організував експедицію у складі 100 солдат та 40 фургонів з провіантом у південному напрямку від міста Сантьяго-дель-Естеро (1572). 6 липня 1573 року експедиція обрала місце на березі річки Суквія, близько 400 км на південь від Сантьяго-дель-Естеро, де й заснувала невелике поселення. Честь назвати поселення було надано Кабрері, він дав йому ім'я на відзнаку місця народження своєї дружини — Кордова.[1]