Херсонська тимчасово-каторжна тюрма

На початку XX сторіччя, при чисельності населення Херсона в 67673 душі (на 1 січня 1910, в місті розміщувалося сім виправних закладів. У 1884 році з'явилося арештантське виправне відділення № 2. Під нього було пристосовано будівлю арсеналу скасованої Херсонської фортеці (сьогодні — вулиця Перекопська, 10). Інженер Залеський за участю архітекторів Штемпеля і Корфа переобладнав військовий склад під в'язницю. Незабаром статус виправного відділення змінився.
З 1906 року арештантів каторжного розряду в Росії перестали засилати на Сахалін. Це призвело до перетворення виправного відділення в Херсонську тимчасову каторжну в'язницю. В січні 1908 року у в'язниці перебував пролетарський поет О. М. Гмирьов, котрий, працюючи слюсарем у Миколаєві, брав участь в революційних діях.

На підставі вироків арештанти ділилися на 3 категорії:

• 1-а на термін понад 20 років і без терміну;
• 2-а на строк від 8 до 12 років;
• 3-тя на строк від 4 до 8 років.

Циркуляри Головного тюремного управління рекомендували розвиток арештантських робіт в місцях ув'язнення, а роботи оплачувалися за спеціальними тарифами.

У Херсонській каторжній в'язниці були наступні виробництва та майстерні:

• Ткацька майстерня: виробляла різні полотна, загальна продуктивність 350 тис. аршин на рік.
• Столярна майстерня: виготовляла рідкісні столярні роботи примітивним засобом.
• Палітурна майстерня.
• Картонажна фабрика: мала 9 закордонних машин, виробляла різні коробки до 8 тис. на день.
• Кошикова майстерня.
• Ковальська майстерня: мала 8 горнів і виробляла суднові цвяхи по 1 рублю за пуд, денний заробіток коваля, при виготовленні 30 фунтів цвяхів становив 75 коп.
• Бондарна і слюсарна майстерні: працювали для потреб в'язниці.
• Військово-обмундировочна: майстерня мала 66 Зингеровських машин; у день випускала до 500 предметів обмундирування, арештанти заробляли до 50 коп. в день.
• Військово-шевська фабрика: на фабриці було 23 типи закордонних машин з електромоторами, заробіток арештантів становив від 60 коп. до 1 руб. в день.
• Оранжерея: де вирощувалося до 5 тис. хризантем і при ній гончарна майстерня.

У східній частина в’язниці знаходились: кухня, продуктова комора і пекарня. Раціон харчування арештантів: кілограм житнього хліба на день, на сніданок - чай, на обід – м’ясний суп, або  борщ і каша, на вечерю також каша. Середа та п’ятниця – пісна їжа. В неділю вечері не було. Вартість   харчування арештанта складала 9 копійок на день. За окрему платню можна було купити харчі в продуктовій лавці в'язниці.

При Херсонському Виправному арештанському Відділенні та Херсонській каторжній в'язниці знаходилися: церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці, Римсько-католицька каплиця, синагога, лікарня та бібліотека. У в'язниці було парове опалення та телефонний зв'язок.

З 1923 року у будівлі колишнього арсеналу знаходився Херсонський будинок примусових громадських робіт.
З 1964 року у ньому розміщений слідчий ізолятор № 28 Управління держдепартаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області[1].
З 1959 року східний корпус колишнього арсеналу займає телецентр.

1. Пиворович В. Б., Дяченко С. А. Улицами старого Херсона.-Херсон: Изумруд,2002.
2. Скороходов А. Херсон: вчера и сегодня. Сборник очерков.- Херсон: Надднипряночка, 2008.