Хлєбзавод

Булочний цех, 2016 рік.

Цех в якому до 2020 працювала галерея, було побудовано невідомим архітектором у 1868 році на гроші Йогана Менцера, який відкрив там гуральню.

Хлібозавд №7 став до ладу в 1926 році. За часів Другої Світової Війни обладнання було вивезено за межі України. Після звільнення міста завод почали відбудовувати, протягом 1955—56 років на ньому першим у СРСР почали випускати подовий хліб, у майбутньому — «Український». У 1948 підприємство увійшло до хлібокомбінату №2 під назвою цех №2. У 60-ті тривала активна переоснащення підприємства, було створено кондитерський цех та побудувано піч ФТЛ2.

Стратегічною продукцією підприємства було виробництво хліба: українського, подового. Що доби хлібокомбінат виробляв 70 тон хліба українського, 12 тон хліба пшеничного подового, 25 тон булочних та здобних виробів та 1,5 тон кондитерських виробів.

На початку 2000-х підприємство збанкрутувало, цехи колишнього хлібокомбіната №2 на довгий час були покинуті.

Основною темою, що проблематизує «Хлєбзавод», є радянська спадщина у повному спектрі її проявів — від історії, культури, архітектури до політики, пам’яті та менталітету співгромадян. Іншими характерними рисами діяльності самоорганізації є самоіронія та критика, як інституційна, так і усталених художніх процесів, а також дослідження та співраця з ініціативами та інституціями, що формально не належать до території мистецтва.

• Вебсторінка галереї
• Сторінка галереї в Facebook

Вся правда про самоорганізовані простори та мистецьке ком‘юніті

• Biennale art-bread 2019
• Презентація ХЗ у WW
• Що дивитися на KyivArtWeek: 5 галерей, які не можна оминути
• Перше п‘ятиріччя