Ховрах великий

Ховрах великий[1] (Spermophilus major) — гризун з родини вивіркових, один із представників роду ховрах.

Ховрах великий
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Рід: Ховрах (Spermophilus)
Вид:
S. major
Біноміальна назва
Spermophilus major
(Pallas, 1778)
Синоніми
  • Mus major Pallas, 1778

Опис

Цей червонувато-коричневий ховрах має товсте, низько посаджене тіло, короткі ноги і добре вкритий хутром хвіст. Спина темна вохрово-коричнева, помережана світлою вохрою. Верх голови і переніссі сріблясто-сіруваті. На щоках і над очима руді плями. Хвіст червонуватий знизу, а кінчик блідий. Довжина тіла до 340 мм, довжину хвоста до 105 мм. Вага близько 500 грамів. Диплоїдний набір хромосом: 36.

Середовище проживання

Країни поширення: Казахстан, Російська Федерація. Проживає від рівня моря до 600 м. Мешкає на трав'янистих рівнинах і злакових і ковилових степах. У північній частині ареалу проникає в лісостепову, а в південній — в лісову зону. На півдні він зустрічається на заплавних луках в напівпустельній зоні.

Типовою місцевістю, згідно з Огнєвим, є степи поблизу Самари.

Ховрах великий відомий з території України за викопними рештками (час палеоліту) з північного сходу (Київ, Канів, Новгород-Сіверський, Мезин), а також у Криму від середнього плейстоцену до пізнього палеоліту. Припускається, що вид траплявся в Україні до XIX ст. включно[2].

Спосіб життя

Зазвичай риє одну нору на великій території. Постійні нори 100–120 см в глибину, а загальна довжина підземних ходів становить від 2 до 2,5 м. Масово сплячка починається в серпні. Харчується зеленими частинами і насінням трав і злаків.

Загрози та охорона

Найбільш значні загрози це оранка і пряме вбивство людьми.

Примітки
  1. Загороднюк, І. В., & Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
  2. Загороднюк, І. В. Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України // Збірник праць Зоологічного музею. — 2009. — № 40. — С. 147–185.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.