Ходіння Богородиці по муках

«Ходіння Богородиці по муках» — популярний в давньослов'янській писемності апокриф, що представляє собою переклад і частково переробку грецького «Одкровення пресвятої Богородиці». Текст описує муки грішників у пеклі. Користувався особливою популярністю у старообрядців.

Найдавніший список «Ходіння», що відноситься до XII століття, був виданий І. І. Срезневським, паралельно з грецьким текстом, в «Стародавньому пам'ятнику мови і писемності» (1863).

Апокриф описує муки грішників в пеклі. Богородиця після молитви на Оливковій горі в супроводі архангела Михаїла проходить місця, де мучаться грішники.
Вражена Богородиця звертається до Господа з проханням про полегшення становища грішників: «Владико, я не прошу за невірних жидів, але прошу милосердя твого для християн». Її благання підтримують пророки, апостоли і євангелісти. Господь по молитвам Матері дає полегшення грішникам, що полягає в тому, що їх муки припиняються на час «від Великого четверга до Троїцина дня» — тільки для християн; помилувати ж зовсім Христос погоджується тільки в тому випадку, якщо Богоматір знову побачить Його розіп'ятим на хресті.