Архангел Михаїл

Михаї́л (івр. מיכאל‎, Mîkhā'ēl, «хто є як Бог?», МФА: [mixaˈʔel]; грец. Μιχαήλ, Mikhaḗl; лат. Michael; араб. ميكائيل‎, Mīkhā'īl‎) — архангел у юдаїзмі, християнстві, ісламі. Тричі згадується в Книзі Даниїла (Дан 10:13, 10:21, 12:1)[1]. В Апокаліпсисі постає як верховний командувач (архістратиг) Божого війська супроти нечистих сил, яких перемагає в битві (Об. 12:7)[2]. У єврейській народній традиції — заступник євреїв перед лицем Бога. У християнській традиції — ангел-цілитель, згодом — захисник, патрон вояків і лицарів. Часто зображається у вигляді воїна, що перемагає дракона чи чорта, з мечем, прапором або терезами. У християн в День вшанування Архистратига — 29 вересня у західній традиції, 8 (21) листопада у східній традиції[3]. Також — архістратиг Михаїл, чи архистратиг Михаїл.

Архангел Михаїл
ікона Михаїла
івр. מיכאל‎ грец. Μιχαήλ
У лику святий
День пам'яті
Медіафайли на Вікісховищі
Архангел Михаїл (Гвідо Рені, Санта-Марія-делла-Кончеціоне, 1636)

У світових релігіях

Християнство
«Вівтар Св. Михаїла» Г. Давід 1510, Музей історії мистецтв.

Згадується в канонічних книгах Біблії: Дан. 10:13, 12:1, Юда ст. 9, Одкр. 12:7-8.

У книзі «Керівництво до написання ікон святих догідників» мовиться про те, що святий Архангел Михаїл «зображається таким, що топче ногами люцифера і, як переможець, що тримає в лівій руці на грудях зелену фінікову гілку, а в правій руці спис, на верху якого біла корогва, із зображенням червоного хреста, в ознаменування перемоги Христа над дияволом». (академік В. Д. Фартусов).

Архієпископ російської православної церкви Інокентій Херсонський для науки писав: «Він перший повстав проти люцифера (сатани), коли той повстав проти Вседержителя. Відомо, чим закінчилася ця війна, поваленням денниці (сатани) з неба. Відтоді Архангел Михаїл не перестає боротися за славу Творця, за справу порятунку роду людського, за церкву і чад її.

… тому для тих, які прикрашаються ім'ям першого з Архангелів, всього пристойніше відрізнятися ревністю до слави Божої, вірністю Панові Небесному і царям земним, повсякчасною війною проти пороку і нечисті, постійним упокорюванням і самовідкиданням» (Сім Архангелів Божих).

укр. Архангел Михаїл - фреска на воротах до Афонського монастиря Дохіар. 2019 рік

Католицизм визнає існування трьох архангелів — Михаїла, Гавриїла й Рафаїла.[4]

Юдаїзм

У єврейській традиції налічують сімох архангелів: Гавриїла, Єремиїла, Михаїла, Рагуїла, Рафаїла, Сариїла та Уриїла.

Іслам

Прихильники ісламу вірять у чотирьох архангелів: Джебраїла, Мікаїла, Азраїла та Ісрафіла.

Інші

Свідки Єгови вважають, що Михаїл є єдиним архангелом, і що Ісус Христос є ним у періоди до і після його сходження на Землю.[5].

Чудеса

У Православній церкві святкують окремо одне з чудес Архистратига Михаїла.

У Малій Азії одна людина в подяку за зцілення своєї німої дочки, спорудила біля джерела храм на честь святого Михаїла. І багато язичників, приходячи туди увірували в Господа нашого Ісуса Христа. У цьому храмі довгі роки служив святий Архип. Язичники ж вирішили знищити храм і погубити раба божого Архипа. Для цього вони з'єднали дві річки в одне річище і направили їх на храм. Святий Архип палко молився до Господа, і тут до нього був голос вийти з храму. Вийшовши, він побачив великого заступника — святого Архистратига Божого Михаїла. Архип підійшов до Воєводи Небесних сил, і побачив вогненний стовп, що піднімався від землі до Неба. Коли ж вода підійшла близько до храму, Архістратиг Михаїл здійснив хресне знамення на поверхні води, і сказав: «Зупиніться там!». І негайно ж води звернулися назад. Так здійснилися слова пророчі «Бачили Тебе води і убоялися (Пс. 76, 17». Води стали як кам'яна стіна. Потім Архістратиг повернувся до храму, ударив жезлом у величезний камінь, що був біля вівтаря, і накреслив на ньому хресне знамення. Негайно почувся великий грім, земля затряслася і камінь розділився надвоє, утворивши величезну ущелину. При цьому Архангел сказав: «Так знищиться тут всяка супротивна сила, і нехай отримають тут позбавлення від усякого зла всі прихожі сюди з вірою!» Сказавши це, Архангел владно сказав водам: "Увійдіть у цю ущелину! "І зараз води потекли до кам'яної ущелини й відтоді завжди течуть цим шляхом. Вороги від страху скам'яніли. Зберігши від потоплення храм і блаженного Архипа, св. Архістратиг Михаїл зійшов на небо, а блж. Архип подякувавши Богу за преславне чудо, прославив великого оборонця за його велике заступництво. З того часу Православна церква постановила святкувати це чудо, а місце то було названо Хоні, себто занурення, тому що там води занурилися в камінь.

Свята
У Колосаях Фригійських, поблизу Єраполя, був храм пресвятого архістратига Михаїла над джерелом чудотворної води, від якої багато зцілення дістали хворі, більше ніж від купелі Сілоамської. Туди раз на рік сходив ангел Господній і збурював воду; тут-таки завжди була благодать ангельського чиноначальника. Там, хто відразу по збуренні води в купіль заходив, той здоровий ставав; тут-таки всі: і перші, і останні приймали здоров'я, коли з вірою приходили. Там були потрібні приміщення, щоб хворі пробували через нешвидке одужання, отже дехто через тридцять і вісім років діставав його, тут же за один день, чи за одну годину діставав хворий здоров'я.[6]

Патрон

Михаїл є патроном ряду країн, міст та народів:

Архангела Михаїла вважають заступником військових, міліціонерів (поліцейських), моряків, бакалійників, парашутистів, хворих, а також метеорологів, радіологів, гравірувальників й різьбярів, фехтувальників, шліфувальників і золотарів. Своїм заступником Архангела Михаїла вважають різні організації: Спілка української молоді (СУМ) та Товариство українських студентів-католиків «Обнова».

У геральдиці
Проект герба України («Катехізм Українця», 1917)

Архангел Михаїл досить поширений символ геральдики. В Україні він символізує Київщину, в широкому значенні — Наддніпрянську Україну.

Архангел Михаїл виступає в низці стародавніх гербів українських міст: Гадяча (XVII століття і 1782 рік), Клевані (1654 рік), Кролевця (1644 і 1782 років), Миргорода (1631 рік), Овруча (1640 і 1796 років), Сколього (XIX століття), Тартакова (1748 рік), Устя-Зеленого (XIX століття), Янова (нині Івано-Франкове, 1810 рік), а також у гербі Київського воєводства (1471 рік).

Примітки
  1. Книга Даниїла: 10:13[недоступне посилання з вересня 2019], 1[недоступне посилання з вересня 2019] і 12:1[недоступне посилання з вересня 2019])
  2. Об'явлення: 12:7[недоступне посилання з вересня 2019]
  3. Свято архангелів Михаїла, Гавриїла, Рафаїла. Процитовано 25 лютого 2017.
  4. Архангели Михаїл, Гавриїл і Рафаїл. Католицький Оглядач. Процитовано 25 лютого 2017.
  5. Хто такий архангел Михаїл? — онлайн-бібліотека товариства «Вартова башта». wol.jw.org (укр.). Процитовано 25 лютого 2017.
  6. Дмитро Туптало. Житія святих. — Львів: Свічадо, 2005 — Том I (вересень) — С 64 -71. — ІSВК 978-966-8744-30-3 Кн. І — ІSВК 978-966-8744-31-0 Кн. І-ХІІ

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Архангел Михаїл

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.