Хорват Йосип Іванович

Йосип Іванович Хорват (бл. 1750 — після 1801) — генерал-лейтенант, правитель Катеринославського намісництва з 1794 по 1796.

Хорват Йосип Іванович
Народився 1750
Помер не раніше 1801
Діяльність офіцер
Військове звання генерал-лейтенант
Рід House of Horvatd
Батько Хорват Іван Самійлович
Нагороди

Життєпис

Йосип Хорват серб за національністю, походив з дворянського роду Хорватів, які перебралися до Російської імперії з Австрійської імперії у середині XVIII ст. Завдяки своєму батьку, генералу Івану Самойловичу Хорвату, який був головним командиром Новосербського корпусу в 1752—1764, засновником фортеці Святої Єлизавети, він ще малолітнім отримував високі військові звання.

Його дружиною була графиня Ганна Олександрівна Зубова, дочка сенатора графа О. М. Зубова і сестра Платона Зубова — фаворита Катерини II. Зубов був правителем краю, куди входило Таврійське, Катеринославське і Воронезьке намісництва, тому Йосип Хорват отримав звання генерал-майора, а згодом генерал-лейтенанта. З березня 1792 до червня 1794 був намісником у Воронежі, а з липня 1794 до грудня 1796 — у Катеринославі.

Його правління у Катеринославі згадують з негативним відтінком, так як при ньому погіршилися справи, зросло казнокрадство. У грудні 1796 Йосипа Хорвата усунули від посади і викликали до Петербургу. Там йому висунули звинувачення у зловживаннях з метою особистої наживи, зокрема у спогадах його співвітчизників згадувалися його махінації з хлібними магазинами. Слідство тягнулося довго, після смерті Павла I згадок про цю справу немає. Є лише відомості, що помер він не раніше 1801.

Був нагороджений орденами Олександра Невського, св. Анни I ступеня і св. Владимира ІІ ступеня.

Родина

Йосип Хорват мав п'ятьох дітей від трьох дружин: чотирьох синів (Іван, Володимир, Ігнатій, Микола) і дочку Катерину (1777—1802), яка була фрейліною імператриці, дружиною директора Імператорських театрів, князя І.Тюфякіна.

Третя дружина — вдова дворецького Івана Дегая. Від Хорвата мала синів Володимира і Ігнатія. Її син від першого шлюбу сенатор Павло Дегай (1792—1849).

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.