Хорхе Кірога

Хорхе Фернандо «Туто» Кірога Рамірес (ісп. Jorge Quiroga Ramírez; нар. 5 травня 1960) — болівійський політичний діяч, президент країни у 2001—2002 роках.

Хорхе Кірога
ісп. Jorge Quiroga Ramírez
Хорхе Кірога
Прапор
 76-й Президент Болівії
7 серпня 2001 — 6 серпня 2002 року
Попередник: Гуго Бансер
Наступник: Гонсало Санчес де Лосада
 
Народження: 5 травня 1960(1960-05-05)[1] (61 рік)
Кочабамба, Болівія
Національність: Болівієць
Країна: Болівія
Релігія: Католицизм
Освіта: Техаський університет A&Md
Партія: Революційний націоналістичний рух
Діти:

Ванесса
Крістіна
Адріана

Крістіан
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Ранні роки

Кірога народився в місті Кочабамба. 1981 закінчив університет в Техасі за фахом промислова інженерія, став першим главою держави — випускником цього університету.[2] Після цього працював у корпорації IBM в Остіні[2], одночасно здобуваючи ступінь магістра в Університеті св. Едварда. Після цього Кірога зі своєю дружиною-американкою Джинджер повернувся на батьківщину.[2]. Як і багато болівійських президентів, Кірога має іспанське коріння.

Віце-президент

Кірога був обраний на пост віце-президента Болівії 1997, перемігши на виборах у тандемі з колишнім диктатором Гуго Бансером.[3] У віці 41 року він став наймолодшим віце-президентом в історії країни.

На посту президента

Зайняв посаду президента Болівії, коли Бансер склав свої повноваження за станом здоров'я (колишній диктатор помер за рік після свого виходу з влади). Хорхе Кірога обіймав посаду президента з 1 червня 2001 (присягу склав 7 серпня) до завершення конституційного терміну президентства Бансера.

Невдовзі після вступу на посаду Кірога заявив кореспонденту журналу New Yorker: «Ми [Болівія] будемо центром життя Південної Америки». Він був переконаний, що експорт газу сприятиме підйому економіки, що нарешті буде збудовано трансконтинентальну магістраль, яка з'єднає Бразилію з Чилі та пройде через місто Кочабамба, а також, що країною буде прокладено оптоволоконну мережу.[2]

Подальше життя

2005 року Кірога балотувався на пост президента країни як кандидат від нової правоцентристської коаліції, відомої під назвою Соціальна й демократична сила. Його головним опонентом був Ево Моралес. Моралес переміг, а Кірога посів друге місце, набравши 28.6 % голосів виборців.

Отримав спеціальну нагороду Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія. Також працював консультантом Світового банку й Міжнародного валютного фонду.

Є членом Мадридського клубу, групи понад 80 колишніх президентів та прем'єр-міністрів демократичних держав, які діють в інтересах демократичного управління.[4]

Примітки
  1. Munzinger Personen
  2. William Finnegan (8 квітня 2002). Leasing The Rain. The New Yorker. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 24 жовтня 2012.
  3. Віце-президенти Болівії
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.