Хосе Ігнасіо де Маркес

Хосе Ігнасіо де Маркес Баррето (ісп. José Ignacio de Márquez Barreto; 7 вересня 1793 — 21 березня 1880) — колумбійський державний діяч, правник і професор, двічі обіймав посаду президента Республіки Нова Гранада.

Хосе Ігнасіо де Маркес
Прапор
 в. о. Президента Нової Гранади
10 березня — 7 жовтня 1832 року
Попередник: Хосе Марія Обандо
Наступник: Франсиско де Паула Сантандер
Прапор
 2-й Президент Нової Гранади
1 квітня 1837 — 1 квітня 1841 року
Попередник: Франсиско де Паула Сантандер
Наступник: Домінго Кайседо
 
Народження: 9 вересня 1793(1793-09-09)[1]
Ramiriquíd, Бояка, Колумбія
Смерть: 21 березня 1880(1880-03-21)[1] (86 років)
Богота, Колумбія
Поховання: Центральний цвинтар Боготиd
Країна: Колумбія
Освіта: University of Puerto Rico at Mayaguezd
Партія: Colombian Conservative Partyd

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 1793 року в Рамірікуї. 1807 року вступив до Коледжу святого Варфоломія в Санта-Фе-де-Боготі, де вивчав право.

1821 року Маркес став делегатом Конгресу в Кукуті та, попри свій молодий вік, був обраний президентом Конгресу. В такому статусі він приймав президентську клятву Сімона Болівара під час проголошення того президентом Великої Колумбії.

1825 року Маркес зайняв пост губернатора Бояки, де зміг навести лад в економіці, займався розвитком освіти. 1830 року Болівар призначив його префектом провінції Кундінамарка, та невдовзі Домінго Кайседо призначив його на пост міністра фінансів країни, що на той момент перебувала у важкому становищі.

Вакуум влади призвів до розпаду Великої Колумбії, й 15 листопада 1831 року було скликано Конституційну асамблею, щоб створити нову Конституцію для території, що була Департаментом Кундінамарка у складі колишньої Великої Колумбії. Маркеса було обрано президентом Асамблеї. 29 лютого 1832 року відповідно до нової конституції назву держави було змінено на Республіку Нова Гранада. На перших в історії нової країни виборах Маркеса було обрано віцепрезидентом.

1837 року за підтримки поміркованих лібералів і колишніх боліваріанців Маркеса було обрано на пост президента Нової Гранади. 1839 року Конгрес видав закон про ліквідацію дрібних церковних володінь у провінції Пасто, що призвело до народного повстання. Конфлікт, що отримав назву «війна Вищих» (ісп. guerra de los Supremos), поширився на всю країну. Однак противники не мали єдності, й уряду вдалось виграти ту війну.

Після завершення президентського терміну в квітні 1841 року вийшов у відставку та зайнявся юриспруденцією.

Помер у березні 1880 року в Боготі.

Джерела
  • Arismendi Posada, Ignacio; Gobernantes Colombianos; trans. Colombian Presidents; Interprint Editors Ltd., Italgraf, Segunda Edición; Bogotá, Colombia; 1983 (ісп.)
  • José Ignacio de Marquez Barreto 1832 (e), 1837-1841. wsp.presidencia.gov.co. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 26 січня 2020. (ісп.)
  1. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.