Хосе Марія Монтеалегре

Хосе Марія Монтеалегре Фернандес (ісп. José María Montealegre Fernández; 19 березня 1815 — 26 вересня 1887) — державний і політичний діяч, третій президент Коста-Рики.

Хосе Марія Монтеалегре
Прапор
 3-й Президент Коста-Рики
14 серпня 1859 — 8 травня 1863
Попередник: Хуан Рафаель Мора Поррас
Наступник: Хесус Хіменес Самора
 
Народження: 19 березня 1815(1815-03-19)[1]
Сан-Хосе, Коста-Рика
Смерть: 26 вересня 1887(1887-09-26)[1] (72 роки)
Сан-Хосе, Каліфорнія, США
Країна: Коста-Рика
Батько: Mariano Montealegre Bustamanted
Шлюб: Sofía Matilde Joy Redmand

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в родині Маріано Монтеалегре Бустаманте й Хероніми Фернандес Чакон. Його сестра Хероніма була дружиною Бруно Карранси, майбутнього тимчасового президента Коста-Рики.

У квітні 1840 року Монтеалегре одружився у Сан-Хосе з Анною Марією Море Поррас (1819—1854), сестрою президента Хуана Рафаеля Мори Порраса. 1 січня 1858 року він одружився вдруге з Софією Матильдою Редман.

Освіту здобував у Лондоні, а згодом зі своїм братом Маріано поїхав до Абердина, Шотландія, де обидва завершили навчання в царині гуманітарних наук у коледжі Марішаль. Невдовзі до них приєднався молодший брат Франсіско. Після закінчення коледжу 1835 року Хосе Марія переїхав до Единбурга, де навчався у приватних академіях на хірурга.

Упродовж тривалого часу Монтеалегре був далеким від політики та займався вирощуванням та експортом кави, а також завідував аптекою. 1863 року брав участь у створенні Англо-Коста-риканського банку, який протягом багатьох років був найуспішнішим у Коста-Риці.

Монтеалегре також став першим лікарем у країні, хто використав хлороформ. Під час епідемії холери 1856 року працював у шпиталі в Сан-Хосе, і до 1871 року вважався найкращим хірургом у країні.

Президентство

Прийшов до влади в результаті військового перевороту на чолі з генералом Кіросом, але невдовзі скликав Установчі збори, які розробили ліберальну конституцію 1859 рокуа. В його адміністрації були Хосе Марія Кастро Мадріс, Хесус Хіменес Самора, Хуліан Воліо Льоренте, Анісето Есківель Саенс, Хуан Хосе Ульоа Соларес і Вісенте Агілар Куберо.

За результатами виборів, що відбулись у квітні 1860 року, Монтеалегре здобув перемогу над кандидатом від опозиції Мануелем Морою Фернандесом та був обраний конституційним президентом на період 1860—1863 років. Його адміністрація характеризувалась як прогресивна й ефективна, а державні кошти витрачались з ретельною економією. Було встановлено стандарт поштового зв'язку та поштових марок, було сплачено багато фінансових зобов'язань, що утворились через видатки на війну проти Вільяма Вокера.

Після виходу у відставку Монтеалегре продовжував брати активну участь у політичному житті країни. Він був сенатором від Сан-Хосе, президентом Сенату та членом Установчих зборів 1869 року.

Добровільне вигнання та смерть

Через опозицію до президента Томаса Ґвардії Ґутьєрреса 1872 року Монтеалегре разом з родиною виїхав до Каліфорнії й більше на батьківщину не повертався. Він помер у Сан-Хосе (Каліфорнія) 26 вересня 1887 року. 1978 року його рештки повернули до Коста-Рики.

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.