Хохол
Хохол — етнофолізм, зневажлива назва українця[1], вживана на побутовому рівні серед росіян. У російській пресі та рунеті етнонім «хохли» має найвищий індекс згадуваності з-поміж усіх інших етнонімів[2][3].
Ця назва з'явилась у XVII столітті й могла походити від оселедця — характерної зачіски в козаків[4][5].
Від цього слова походять і образливі російські назви України — Хохляндія, Хохландія та Хохлостан[6].
Етимологія
Загальновизнаної етимології не має. Українське слово хохо́л («чуб, пелех») зводиться до прасл. *xoxolъ, від якого також виникли споріднені слова в інших слов'янських мовах: рос. хохо́л, біл. хахо́л, чеськ. chochol і словац. chochol, пол. chochoł, chochół, н.-луж. chochoł, полаб. *ch’üóch’ol[7]. Варто зазначити, що пол. chachoł («зневажлива назва українця») є запозиченням з російської мови, і його слід не плутати з питомим chochoł.
Використання в українській мові
Слово «хохол» у значенні «несвідомий українець» — той що зрікся самобутності приставши до тюркизму[прояснити], ляхства, москальства тощо використовують і українці. Ось як це обіграв у вірші «До українців» поет Віктор Баранов:
- Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
- Можна бути хохлом, і не згіркне від того хлібина.
- Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
- Як не зраджена вами, зневажена вами країна…
Версію про російське походження цього слова підтверджує слово «хохлушка» — суфікс -ушк- (-юшк-) властивий російській мові (для прикладу — старушка, дедушка, матушка, батюшка, девушка, жёнушка, Любавушка, травушка-муравушка).
У словнику Лесі Ставицької «Український жарґон» подано регіональне молодіжне значення цього слова — неформальна назва клубу XXL у місті Херсон.
Примітки
- Хохол // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- (рос.)Андрей Моченов, Сергей Никулин. «Хохлы», «пиндосы», «чухонцы» и прочие «бусурмане» в Рунете и российской прессе. 28 июня 2006. MCK
- (рос.)Заява національно-культурної автономії українців Новосибірську
- Хахол // Украдене ім'я: Чому русини стали українцями / Є. П. Наконечний; Передмова Я. Дашкевича. — 3-є, доп. і випр. вид. — Львів, 2001. — 400 с. — ISBN 966-02-1895-8.
- (рос.)Етимологічний словник Фасмера стор.796
- Ставицька Леся. Українська лексика в російському та польському жаргонно-сленговому вокабулярі / Александр Бирих (нім. Alexander Bierich) // Субстандартные варианты славянских языков. — Київ : Peter Lang. Internationaler Verlag der Wissenschaften, 2008. — № 17 (Серпень). — С. 198. — ISSN 0930-7281. — ISBN 978-3-631-57010-4.
- Хохо́л // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 205—206. — ISBN 978-966-00-0197-8.
Посилання
- Хохол // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2017. — 1000 екз.
- Б. Н. Флоря. О значении термина «Хохол» и производных от него в русских источниках первой половины XVII в. (эпизод из истории русско-польско-украинских контактов) // STUDIA POLONICA. К 60-летию Виктора Александровича Хорева. М.: Институт славяноведения и балканистики РАН, 1992.(рос.)