Храм Афродіти Кітерійської

Храм Афродіти Кітерійської (грец. Ναός της Αφροδίτης στα Κύθηρα) — в античності давньогрецький храм на острові Кітера, присвячений богині кохання Афродіті. Найстаріший храм цієї богині[1][2][3]. Був головним осередком культу Афродіти, незважаючи на невеликі розміри святилища. В центрі храму розміщувалася дерев'яна статуя богині в обладунку зі зброєю[2]. Збудований близько VI ст. до н. е. на горі Палеокастро (253 м); як повідомляють Геродот і Павсаній, вперше закладений фінікійцями[1][4]. Названий на честь Афродіти Небесної (грец. Ἀφροδίτη Οὐρανία[4], Aphrodítē Ouranía). Згідно з Гесіодом, Кітера була першим островом, куди ступила Афродіта після народження з моря[5]. Дочірнім храмом Кітерійського був великий храм Афродіти Кіпрської на Кіпрі[1]. 1973 р. на місці храму проводилася археологічні розкопки Пенсильванським університетом і Афінською британською школою.

Храм Афродіти Кітерійської
36°13′53″ пн. ш. 23°01′26″ сх. д.
Тип споруди храм
Розташування  Греція
Храм Афродіти Кітерійської (Греція)

Назва

  • Храм Афродіти Кітерійської (грец. Ναός της Αφροδίτης στα Κύθηρα; англ. Temple of Aphrodite Kytherea)
  • Храм Афродіти-Кітерійки — за одним із прізвиськ богині.
  • Святилище Афородіти (грец. Ιερό της Αφροδίτης)

Згадки

Гесіод

Фрагмент про народження Афродіти і її поява на острові Кітера.

Оригінал[6] Переклад

188] μήδεα δ᾽ ὡς τὸ πρῶτον ἀποτμήξας ἀδάμαντι
189] κάββαλ᾽ ἀπ᾽ ἠπείροιο πολυκλύστῳ ἐνὶ πόντῳ,
190] ὣς φέρετ᾽ ἂμ πέλαγος πουλὺν χρόνον, ἀμφὶ δὲ λευκὸς
191] ἀφρὸς ἀπ᾽ ἀθανάτου χροὸς ὤρνυτο· τῷ δ᾽ ἔνι κούρη
192] ἐθρέφθη· πρῶτον δὲ Κυθήροισιν ζαθέοισιν
193] ἔπλητ᾽, ἔνθεν ἔπειτα περίῤῥυτον ἵκετο Κύπρον.
194] ἐκ δ᾽ ἔβη αἰδοίη καλὴ θεός, ἀμφὶ δὲ ποίη
195] ποσσὶν ὕπο ῥαδινοῖσιν ἀέξετο· τὴν δ᾽ Ἀφροδίτην
196] ἀφρογενέα τε θεὰν καὶ ἐυστέφανον Κυθέρειαν


187] ...Божеський член, вперве вістрям відтятий,
188] Впав із облитого хвилями берега в темнеє море,
189] Довго носили його морські хвилі, аж поки на тому
190] Тілі безсмертному білая піна насіла, а з неї
191] Вийшла богиня нова; приплила вона зразу в Кітеру,
192] Потім до берега Кіпру, облитого морем, допливши,
193] Вийшла з води там прегарна богиня, а де лиш ступила,
194] Від її ніг зацвітали цвітки. От тому Афродіта
195] Зветься вона, що родилася з моря, і звесь Кітерея,

Геродот

Фрагмент про походження Кітерійського храму Афродіти від фінікійців[1].

Оригінал[7] Переклад
[1:105] ἐνθεῦτεν δὲ ἤισαν ἐπ᾽ Αἴγυπτον. καὶ ἐπείτε ἐγένοντο ἐν τῇ Παλαιστίνῃ Συρίῃ, Ψαμμήτιχος σφέας Αἰγύπτου βασιλεὺς ἀντιάσας δώροισί τε καὶ λιτῇσι ἀποτράπει τὸ προσωτέρω μὴ πορεύεσθαι. οἳ δὲ ἐπείτε ἀναχωρέοντες ὀπίσω ἐγένοντο τῆς Συρίης ἐν Ἀσκάλωνι πόλι, τῶν πλεόνων Σκυθέων παρεξελθόντων ἀσινέων, ὀλίγοι τινὲς αὐτῶν ὑπολειφθέντες ἐσύλησαν τῆς οὐρανίης Ἀφροδίτης τὸ ἱρόν. ἔστι δὲ τοῦτο τὸ ἱρόν, ὡς ἐγὼ πυνθανόμενος εὑρίσκω, πάντων ἀρχαιότατον ἱρῶν ὅσα ταύτης τῆς θεοῦ· καὶ γὰρ τὸ ἐν Κύπρῳ ἱρὸν ἐνθεῦτεν ἐγένετο, ὡς αὐτοὶ Κύπριοι λέγουσι, καὶ τὸ ἐν Κυθήροισι Φοίνικές εἰσὶ οἱ ἱδρυσάμενοι ἐκ ταύτης τῆς Συρίης ἐόντες. τοῖσι δὲ τῶν Σκυθέων συλήσασι τὸ ἱρὸν τὸ ἐν Ἀσκάλωνι καὶ τοῖσι τούτων αἰεὶ ἐκγόνοισι ἐνέσκηψε ὁ θεὸς θήλεαν νοῦσον· ὥστε ἅμα λέγουσί τε οἱ Σκύθαι διὰ τοῦτο σφέας νοσέειν, καὶ ὁρᾶν παρ᾽ ἑωυτοῖσι τοὺς ἀπικνεομένους ἐς τὴν Σκυθικὴν χώρην ὡς διακέαται τοὺς καλέουσι Ἐνάρεας οἱ Σκύθαι.
[1:105] Звідти вони [скіфи] попрямували до Єгипту. А коли вони прибули до Сірійської Палестини їм назустріч вийшов Псамметіх, цар Єгипту, і дарами і умовленнями йому пощастило переконати їх не йти далі. І коли вони відступали, вони опинилися в сірійському місті Аскалоні, більшість скіфів пройшли містом, не завдавши жодної шкоди, але деякі з них затрималися і пограбували храм Афродіти Уранії. А храм цей, наскільки я можу судити за відомостями, що маю, є найдавнішим з усіх храмів цієї богині, які існують, бо і храм на Кіпрі звідси бере свій початок, як кажуть самі кіпріоти, і храм на Кітерах, його побудували фінікійці, також бере свій початок з цієї частини Сірії. На цих скіфів, які пограбували храм в Аскалоні, та на їхніх нащадків розгнівана богиня наслала жіночу хворобу. Справа в тому, що і самі скіфи так пояснюють походження цієї хвороби і мандрівники, що відвідують їхню країну Скіфію, можуть підтвердити становище цих хворих. Скіфи називають їх енареями[8].

Павсаній

Фрагмент про фінікійське походження храму.

Оригінал[9] Переклад
[I:14:7] πλη­σίον δὲ ἱερόν ἐστιν Ἀφρο­δί­της Οὐρα­νίας. πρώ­τοις δὲ ἀνθρώ­πων Ἀσ­συ­ρίοις κα­τέσ­τη σέ­βεσ­θαι τὴν Οὐρα­νίαν, με­τὰ δὲ Ἀσ­συ­ρίους Κυπ­ρίων Πα­φίοις καὶ Φοινί­κων τοῖς Ἀσκά­λωνα ἔχου­σιν ἐν τῇ Πα­λαισ­τίνῃ, πα­ρὰ δὲ Φοινί­κων Κυ­θήριοι μα­θόν­τες σέ­βου­­σιν
[I:14:7] Поблизу стоїть храм Афродіти Небесної (Уранії). Перший народ, на долю якого випало вшановувати її, були ассирійці, а після ассирійців з жителів Кіпрапафійці, а з фінікійців — мешканці Асакалона в Палестині. Від фінікійці прийняли це вшанування жителі Кітери.

Фрагмент про старшинство храму.

Оригінал[10] Переклад
[II:23:1] Κύ­θηρα δὲ κεῖ­ται μὲν ἀπαν­τικρὺ Βοιῶν, ἐς δὲ Πλα­τανισ­τοῦντα — ἐλά­χισ­τον γὰρ τῆς ἠπείρου ταύτῃ διέσ­τη­κεν ἡ νῆ­σος — ἐς ταύτην τὴν ἄκραν τὸν Πλα­τανισ­τοῦντα ἀπὸ ἄκρας τῆς ἠπείρου, κα­λουμέ­νης δὲ Ὄνου γνά­θου, στα­δίων πλοῦς τεσ­σα­ράκον­τά ἐστιν. ἐν Κυ­θήροις δὲ ἐπὶ θα­λάσ­σης Σκάν­δειά ἐστιν ἐπί­νειον, Κύ­θηρα δὲ ἡ πό­λις ἀνα­βάν­τι ἀπὸ Σκαν­δείας στά­δια ὡς δέ­κα. τὸ δὲ ἱερὸν τῆς Οὐρα­νίας ἁγιώτα­τον καὶ ἱερῶν ὁπό­σα Ἀφρο­δί­της παρ᾽ Ἕλ­λη­σίν ἐστιν ἀρχαιότα­τον: αὐτὴ δὲ ἡ θεὸς ξόανον ὡπλισ­μέ­νον.
[II:23:1] Острів Кітера лежить навпроти Боїв; до миса Платаністунт (Платанового гаю), — а цей мис на острові є найближчою точкою до материка — так ось до цього Платаністунта від виступа материка, який зветься Онугнафон, шлях по морю 40 стадіїв. На Кітері, біля моря, розташована корабельна пристань Скандея, а саме місто Кітера віддалене від Скандеї вглиб острова на 10 стадіїв. Храм Афродіти Небесної (Уранії) вважається найбільш священним, і з усіх існуючих храмів Афродіти у греків він найдавніший. Статуя самої богині дерев'яна і зображує її озброєною.

У поп-культурі

Відеоігри

Примітки

  1. Геродот, Історії, 1:105:1—4.
  2. Павсаній, Опис Греції, 3:23:1.
  3. Coldstream, Huxley, 1973.
  4. Павсаній, Опис Греції, 1:14:7.
  5. Гесіод, Теогонія, 187—196.
  6. Ησίοδος. Θεογονία
  7. Ηροδότου. Ιστορίαι. Βιβλίο Α' (Κλειώ) 105
  8. Геродот. Історії / переклад з А. Білецького. Київа, 1993, С. 44.
  9. Παυσανίας. Ελλάδος_περιήγησις. Αττικά I.14.7
  10. Παυσανίας. Ελλάδος_περιήγησις. Λακωνικά III.23.1

Джерела

Література

  • Coldstream, J; Huxley, G. Kythera: Excavation and Studies Conducted by the University of Pennsylvania Museum and the British School of Athens, Noyes Press, 1973.
  • Vanges, Peter D. Kythera A History of the Island of Kythera and its People. Kytherian Brotherhood of Australia, 1993.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.