Храм Христа Спасителя (Баня-Лука)
Храм Христа Спасителя, повна назва — Соборний храм Христа Спасителя в Баня-Луці (серб. Саборни храм Христа Спаситеља у Бањој Луци) — кафедральний храм Баня-Луцької єпархії Сербської православної церкви, який розташований у центрі міста Баня-Лука — де-факто столиці Республіки Сербська. Один з найбільших храмів країни.
| Храм Христа Спасителя серб. Храм Христа Спаситеља | |
|---|---|
 | |
| Тип споруди | собор і православний храм |
| Розташування |
 Республіка Сербська, Баня-Лука |
| Архітектор | Душан Живанович |
| Початок будівництва | 1925 |
| Кінець будівництва | 1929 |
| Зруйновано | 1941 |
| Відбудовано | 1993-2004 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | неовізантійський стиль |
| Належність | Православ'я |
| Єпархія | Баньолуцька єпархіяd |
| Адреса | 78000 Площа сербських правителів, 3, Баня-Лука, Республіка Сербська |
| Оригінальна назва | серб. Саборни храм Христа Спаситеља |
| Епонім | Ісус Христос |
| Присвячення | Ісус Христос |
| Покровитель | Redeemerd |
| Вебсайт | hhsbl.org |
  Храм Христа Спасителя (Баня-Лука) (Боснія і Герцеговина) | |
| |
 Храм Христа Спасителя у Вікісховищі | |
Історія
Будівництво Храму Христа Спасителя почалося у 1925-му році. Тоді храм носив назу Свято-Троїцького собору. Будівництво було закінчено у 1929-му, а освячення — у 1939-му. Під час Другої світової війни 12 квітня 1941-го року храм постраждав внаслідок бомбардування і пізніше був зруйнований хорватською крайньо-правою, фашистською терористичною організацією — усташами.
Після Другої світової війни на місці храму був поставлений пам'ятник полеглим солдатам.
У 1992 році було отримано дозвіл на відновлення храму, а пам'ятник був перенесений на інше місце. У 1993 був закладений фундамент на відновлення храму, який освятив Патріарх Сербський Павло.
У 2004-му храм був відбудований, а 26 вересня 2004 року в храмі була відслужена перша літургія. Офіційне освячення відбулося 28 травня 2009 року на свято Вознесіння Господнє[1].
Архітектура
Храм побудований з червоного і жовтого травертину. Стіни тришарові — камінь, залізобетон і цегла. Куполи покриті бляхою золотого кольору.
Дзвіниця храму має висоту 47 метрів, а куполи — 22,5 метра.
