Християнство в Лівані

Ліван є однією з двох країн Близького Сходу (інша — Кіпр), в якій християнська громада є державотворчою. У 1932 році християни становили 55% населення Лівану, однак до кінця 20 століття їх чисельність знизилася[1][2] . Це пов'язано з тісним взаємозв'язком місцевих християн з Римом і Францією, високим рівнем їх освіти, можливістю еміграції в інші християнські країни. Більшість християн в Лівані — мароніти. Серед інших християнських деномінацій в Лівані є православ'я, мелькіти, сирійське православ'я, сирійський католицизм, католицизм, протестантизм, несторіани, халдеї, а також вірменські громади, які є послідовниками Вірменської апостольської церкви.

Частка ліванських християн
за роками[3][4][5][6][7][8][9]
Рік Частка
1932
 
65%
1985
 
25%
2010
 
40%
2012
 
40.5%
2017
 
45%
Розподіл релігійних груп Лівану згідно з даними муніципальних виборів 2009 року.

Християнство в Лівані сповідується довше, ніж іслам. У візантійську епоху місцеві християнські громади підпорядковувалися Антіохійському патріархату. Мароніти відокремилися від інших християн до VII століття. Арабська навала консолідувала ліванських християн, які, в основному, швидко перейшли на арабську мову як розмовну. Хрестові походи викликали наснагу в рядах маронітів і сприяли їхньому зближенню з католицькою церквою і з Францією (в епоху Єрусалимського королівства). XX століття ознаменувалося жорстоким протистоянням між християнською та мусульманською громадами Лівану.

Див. також

Примітки

  1. Ліван - Участь Посла України в Лівані Володимира Коваля в конференції „Християни в Лівані та на Близькому Сході: Виклики та перспективи”. lebanon.mfa.gov.ua (ua). Процитовано 11 березня 2020.
  2. Чи є Ліван незалежною державою?. tyzhden.ua (укр.). Процитовано 11 березня 2020.
  3. Contemporary distribution of Lebanon's main religious groups. Library of Congress. 1988. Процитовано 6 грудня 2015.
  4. Contemporary distribution of Lebanon's main religious groups. theodora.com. 1998. Процитовано 6 грудня 2015.
  5. Tom Najem (July 1998). Колапс і реконструкція Лівану (PDF) (59). University of Durham Centre for Middle Eastern and Islamic Studies. ISSN 1357-7522. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 6 грудня 2015.
  6. Lebanon: Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor - International Religious Freedom Report 2010. U.S. Department of State. 17 листопада 2010. Процитовано 6 грудня 2015.
  7. https://2009-2017.state.gov/j/drl/rls/irf/religiousfreedom/index.htm?year=2017&dlid=280994
  8. Lebanon: Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor - 2012 Report on International Religious Freedom. U.S. Department of State. 20 травня 2013. Процитовано 6 грудня 2015.
  9. The World Factbook. Cia.gov. Процитовано 6 грудня 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.