Хронограф 354 року

Хронограф 354 року (інші назви Календар 354 року, лат. Chronographus anni CCCLIIII) — давньоримськмй рукопис, створений у 354 році н. е. Фурієм Діонісієм Філокалом для багатого римлянина-християнина Валентина. Також для позначення як всього твору, так і його шостої частини — безпосередньо календаря — використовується назва «Календар Філокала» — за іменем каліграфа.

Титульна сторінка Хронографа. Текст написів: «Валентине, процвітай в Бозі» (зверху), «Фурій Діонісій Філокал ілюстрував цю роботу» (у трикутниках), «Валентине, читай щасливо» (великий напис у середині), «Валентине, живи і процвітай» (ліворуч), «Валентине, живи і радій» (праворуч).

Манускрипт і його списки

Оригінальний манускрипт не зберігся до нашого часу, вважається, що він існував ще за часів Каролінгів[1]. До того часу було зроблено декілька списків — як з ілюстраціями, так і без них, які у свою чергу копіювалися в епоху Відродження.

Найбільш повна і достовірна копія ілюстрацій — малюнки олівцем у манускрипті XVII століття з колекції Барберіні (Ватиканська бібліотека, cod. Barberini lat. 2154.). Це — ретельно, під контролем знаменитого антиквара Ніколя-Клода Фабрі де Пейреска, скопійований «Люксембурзький Кодекс» (Codex Luxemburgensis), який сам був втрачений у XVII столітті. Малюнки, хоча і були копією з копії оригіналу, показують різноманітність джерел, з якими працював початковий ілюстратор рукописи — фрески, підлогові мозаїки, металеві вироби тощо. Римський оригінал, можливо, був різнокольоровим.

Деякі часткові копії або переробки збереглися з часів Каролінзького відродження[2] і Ренесансу. Ботічеллі адаптував фігуру, яка персоніфікує місто Августу Треверу (суч. Трір), яка зображена у вигляді жінки, що тримає за волосся полоненого варвара, для свого твору «Паллада і кентавр»[3].

«Люксембурзький кодекс», який належав Пейреску на правах довгострокової оренди, пропав після смерті антиквара у 1637 році. Однак деякі листи пропали з «Люксембурзького кодексу» ще до того, як Пейреск придбав його, і зараз доступні завдяки іншим копіям Хронографа[4]. Припущення Карла Норденфалька, що скопійований Пейреском «Люксембурзький кодекс» був римським оригіналом не підтвердилося[5].

Сам Пейреск вважав, що його манускрипт нараховував сім або вісім століть, і більшість дослідників, услід за Шапіро, довіряють антикварові у його оцінці.

Зміст Хронографа

Фурій Діонісій Філокал був ведучим каліграфом періоду і очевидно, створив оригінальні мініатюри. Його ім'я зустрічається на титульному аркуші Хронографа. Філокал, також як і Валентин, був християнином.

Хронограф, як і всі римські календарі, більше скидається на альманах, ніж безпосередньо на календар: у ньому багато текстів і листів з елегантними алегоричними зображеннями місяців. Так, він містить важливий «Каталог папи Ліберія» зі списком римських пап і календар, відомий як «Календар Філокала», з якого збереглося одинадцять мініатюр. Серед іншої інформації — згадка про святкування Різдва (найбільш рання з усіх відомих)[6]. Всі збережені мініатюри супроводжені текстами.

Портрет Констанція II з кодексу Барберіні.

Зміст, за кодексом Барберіні:

  • Частина 1: Титульна сторінка, присвяти Валентину — 1 мініатюра;
  • Частина 2: Зображення персоніфікацій міст Риму, Олександрії, Константинополя і Тріра — 4 мініатюри;
  • Частина 3: Посвячення імператорам і дні народження Цезарів (natales Caesarum) — 2 мініатюри;
  • Частина 4 : Зображення планет погодинним календарем — 5 збережених мініатюр;
  • Частина 5: Знаки Зодіаку — в рукописі Барберіні немає збережених мініатюр, 4 мініатюри в інших копіях;
  • Частина 6: Календар Філокала — сім мініатюр — персоніфікацій місяців, в інших копіях — всі мініатюри . (Під 25 грудня текст — N · INVICTI · CM · XXX — «Народження Непереможного, проводяться ігри, тридцять перегонів» — найстаріше літературне згадування язичницького свята на честь народження Непереможного Сонця;
  • Частина 7: Портрети консулів — 2 мініатюри (останні в кодексі Барберіні); ідентифіковані як імператори Констанцій II та Юліан.
  • Частина 8: Список римських консулів (Фастів) з часів встановлення Республіки до 354 року н. е.;
  • Частина 9: Дати святкування Великодня з 312 до 411 р.;
  • Частина 10: Список префектів міста Риму з 254 Ab Urbe condita по 354 р.;
  • Частина 11: Дні пам'яті римських пап з Луція I 255 по Юлія I 352 р.;
  • Частина 12: Дні пам'яті святих, починається зі слів: VIII kal. Ian. natus Christus in Betleem Iudeae («За вісім днів до січневих календ 25 грудня, Народження Христа в юдейському Вифлеємі»);
  • Частина 13: Список римських єпископів (Каталог папи Ліберія);
  • Частина 14: «Книга поколінь» — світова хроніка від Адама до 354 року.
  • Частина 15: Опис 14 районів міста Риму;
  • Частина 16: Хроніка міста Риму (список правителів з короткими коментарями).

Примітки
  1. Salzman MR On Roman Time: The Codex-Calendar of 354 and the Rhythms of Urban Life in Late Antiquity (The Transformation of the Classical Heritage 17). Berkeley: University of California Press, 1991.
  2. Зберігається в бібліотеці Лейденського університету каролінзький манускрипт «Феноменів» Арата, виданий Гуго Гроцієм у 1600 році, частково ілюстрований фігурами, змальованими з Хронографа 354 року. Див Schapiro M. The Carolingian Copy of the Calendar of 354 / /The Art Bulletin. 22. 4 (December 1940, pp. 270—272) p. 270).
  3. А. Л. Фротінгем (Frothingham AL The Real Title of Botticelli's 'Pallas / /American Journal of Archaeology12 .4 (October 1908), pp. 438—444), який досліджував джерела творів Ботічеллі, ідентифікував фігури на його картині як Флоренцію, яка приборкує цивільні безлади.
  4. Про інші списки див. текст на сайті Tertullian.org.
  5. Nordenfalk K. Der Kalendar vom Jahre 354 und die lateinische Buchmalerei des IV. Jahrhunderts. Göteburg, 1936; цит. по: Schapiro M. Op. cit., p. 270, нове видання: Schapiro M. Selected Papers: volume 3, Late Antique, Early Christian and Mediaeval Art, 1980, Chatto & Windus, London, ISBN 0701125144 (194012) 22 % 3A4% 3C270% 3ATCCOTC% 3E2.0.CO% 3B2-N Електронна версія в JSTOR
  6. Народження Ісуса Христа 25 грудня присутній і в більш ранніх текстах, однак в Хронографі ця дата вперше позначена як свято.

Література
  • Weitzmann K. Late Antique and Early Christian Book Illumination. New York: George Braziller, 1977.
  • Salzman MROn Roman Time: The Codex-Calendar of 354 and the Rhythms of Urban Life in Late Antiquity(The Transformation of the Classical Heritage 17). Berkeley: University of California Press, 1991.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.