Вифлеєм

Вифлеє́м[5] або Витлеє́м[6] (івр. בית לחם Бет-лехем «будинок хліба»; араб. بيت لحم Бейт-лахм «будинок м'яса»; грец. Βηθλεέμ) місто в Палестині, історично відноситься до коліна Юдиного.

Вифлеєм
Витлеєм
араб. بيت لحم
Вифлеєм
Витлеєм
Основні дані
31°42′11″ пн. ш. 35°11′44″ сх. д.
Країна  Палестина
 Ізраїль (до 1996)
Регіон Провінція Вифлеєм
Столиця для Вифлеєм (провінція) (governorate of the State of Palestine)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Єрусалим ?
Засновано 14 століття до Р.Х.
Статус міста 1995
Площа 30 км²
Населення 29,930 (2006)
· густота сягає 3730 осіб/км²
Висота НРМ 777  м
Назва мешканців рос. вифлеемлянин, рос. вифлеемлянка, рос. вифлеемляне, есп. Bet-Leĥemano, англ. Bethlehemite, англ. Bethlehemites, англ. Bethlemite і англ. Bethlemites
Міста-побратими Берлінгтон, Marrickvilled, Штайр, Белен, Белу-Оризонті, Натал, Валіньюс, São Pedro do Butiád, Вілья-Алемана, Консепсьйон, Třebechovice pod Orebemd, Гаапсалу, Шартр (1994), Гренобль, Паре-ле-Моньяль, Страсбург, Кельн (1996), Афіни, Калоча, Ассізі, Брешія, Чивітавекк'я, Конверсано, Флоренція, Греччо, Лаціо, Мілан (22 травня 2000), Монтеваркі, Орв'єто, Павія, Пратовеккьо, Сан-Мініато, Сант'Анастазія, Умбрія, Верона (грудень 2013)[1][2], Мадаба, Айнсілем, Монтеррей, Рабат, Гаага, Сарпсборг, Куско (22 жовтня 1993)[3], Ченстохова, Лісабон, Санкт-Петербург, Преторія, Кордова, Леганес, Сарагоса, Yalvaçd, Абу-Дабі, Глазго, Джоплін, Орландо, Сакраменто, Беневенто, Гаета, Монпельє, Галліполі, Монтезаркьо, Барранкілья, Палермо[4]
Телефонний код (970) 2
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
GeoNames 284315
OSM r6759715 ·R
Міська влада
Мер міста Віктор Батарсе
Вебсайт Офіційний сайт
Мапа


 Вифлеєм
Витлеєм
у Вікісховищі
Вид на Вифлеєм сьогодні

Розташоване на Західному березі річки Йордан, 8 км на південь від Єрусалиму, на висоті 765 м над рівнем моря. Агломерація Вифлеєм також включає міста Бейт-Яла та Бейт-Сахур. Населення становить близько 30 000 осіб [7] [8], переважно палестинці християнського та мусульманського віросповідання. Християни становлять 1/3 населення, проте багато їх емігрувало у 20002003 роках через нестабільну ситуацію до Європи та Америки. У 19671995 роках місто перебувало у складі Ізраїлю, а від 1996 року, на підставі мирних переговорів, є частиною частково визнаної Палестинської автономії.

Вифлеєм є релігійним центром християн та місцем паломництва, позаяк вважається Біблією місцем народження царя Давида та Ісуса Христа. У Вифлеємі розташований Храм Різдва Христового, що збудований над гротом (чи печерою) — місці народження Ісуса Христа. Храм було збудовано 326 року римським імператором Костянтином Великим, у 529 році, після повстання самаритян, відбудований Юстиніаном І, а у ХІІ столітті відновлений хрестоносцями.

У місті є також храм св. Катерини та створений 1973 року університет. Господарство складається з ремісництва, торгівлі та дрібного промислу, у тому числі виготовлення сувенірів, гуралень, вирощування фіг та оливок. Велике значення для міста має туризм.

Від 2006 року місто повністю оточене восьмиметровим бетонним муром.

Різдво Ісуса Христа у Вифлеємі

Церква Різдва, м. Вифлеєм
  • На місце народження Христа у Вифлеємі вказував ще задовго до самої події пророк Міхей (Мих. 5:1-2)[9].
  • Йосип з Марією пішли з Галилейського міста Назарет до Юдеї, у Давидове місто Вифлеєм. Місто було переповнене юрмами людей, і, оскільки для подружжя не знайшлося місця у заїжджому дворі, їм довелося поселитися у стайні. Марія народила дитину і поклала Сина у ясла. Навколо Вифлеєма пастухи охороняли отари овець. Несподівано перед ними з'явився Божий ангел та промовив до них:

    "Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля. (Лука 2:10 — 14)

Величезна любов Бога до людства проявилася через народження Його сина. Довгоочікувана вістка про Спасителя справдилася. Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. (Іван 3:16 — 17)

місто Вифлеєм у 1894 році

Вифлеєм у Біблії

Вифлеєм у Біблії часто згадується як Вифлеєм-Ефрата (рос. Виѳлеемъ Ефраѳа) для відмінності від Вифлеєма Галілейського розташованого бл. 11 км на північний захід від Назарету.

Старий Завіт

Перша згадка про Вифлеєм у Біблії знаходиться у Книзі Буття (Бут. 35:19), при згадці місця поховання Рахилі — одної з двох дружин патріарха Якова, її гробниця досі тут вшановується. Після завоювання Ханаану ізраїльськими племенами Вифлеєм стає частиною Юдеї. Події Книги Рут також значною мірою відбуваються у Вифлеємі (Рут. 1:1). Вифлеєм згадується у Святому Письмі як «будинок Давида» або Ефрата (Ефрата, івр. אפרת \ ה — плодоносний). Тут народився цар Давид (1 Сам. 16:1), і тут він був помазаний на царство пророком Самуїлом. Згідно з пророцтвом Михея — у Вифлеємі мав народитися Месія, цар Ізраїля — нащадок Давида (Мих. 5:1). У цьому вірші і згадується Вифлеєм-Ефрата.

Новий Завіт

Вифлеєм найбільш відомий тим, що в цьому місті, згідно з Євангеліями, відбулося Різдво Ісуса Христа (Мт. 2:1, Лк. 2:4-11). Мудреці побачили зірку над містом і прийшли поклонитися майбутньому Царю, принісши дари: золото як Царю, ладан як Богу і смирну як Людині. Однак після того, як цар Ірод наказав убити всіх немовлят чоловічої статі, Святе сімейство покинуло Вифлеєм та перейшло у Єгипет.

Див. також

Примітки

Джерела

  • Архимандрит Никифор // «Библейская энциклопедія» (иллюстрированная полная популярная), г. Москва 1891 г., с. 125-127 (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.