Хрін звичайний
Хрін звича́йний (Armoracia rusticana P.G. Gaertn., B. Mey. & Scherb) — багаторічна трав'яна рослина висотою 40-150 см з родини капустяних, коріння якої вживають як приправу до їжі, у консервуванні та в домашньому лікуванні. Поширена по всій території України.
Хрін звичайний | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Капустоцвіті (Brassicales) |
Родина: | Капустяні (Brassicaceae) |
Рід: | Хрін (Armoracia) |
Вид: | Хрін звичайний (A. rusticana) |
Біноміальна назва | |
Armoracia rusticana | |
Назва
Серед країн Східної Європи та в Німеччині рослина має схожу назву: хрен, křen, хрэн, hrean, krienai, хрян, chren, їд. כריין (khreyn), нім. Kren. В англійській мові називають «конячою редькою» (англ. Horseradish).
Опис
Корінь м'ясистий, товстий. Стебло пряме, гіллясте. Прикореневе листя велике, довгасто-округле, зарубчасте по краю, з довгими черешками, нижні — стеблові, перистороздільні, середні — довгасто-ланцетні, верхні — лінійні. Цвіте у червні — липні. Квітки білі. Плід — овальний стручок.
Поширення та середовище існування
Хрін звичайний поширений в Україні, європейській частині Росії, в Західному і Середньому Сибіру. Росте на вогких луках, по берегах річок і сміттєвих місцях, культивують у городах.
Практичне використання
Хімічний склад
Корені містять вуглеводи (глюкозу, галактозу, арабінозу), сапоніни, вітаміни С, Bi і ВГ, флавоноїди, гірчичну олію та тіоглікозіди. У листках знайдені алкалоїди, вітамін С, каротин, флавоноїди та мінеральні солі (кальцій, калій і фосфор).
Алілова гірчична олія в хріні знаходиться не у вільному стані, а в складі сінігрину — С10Н16KNS2О9, який під дією ферменту мірозину розщеплюється на цукор, кислу сірчанокалієву сіль і гірчичну олію.
У харчуванні
Коріння хрону їстівне і є приправою до різних страв. Молоде свіже листя додають у салати і супи, використовують при засолюванні капусти, огірків та помідорів. Гострий запах тертому хрону надають ефірна і гірчична олії. У неочищених коренях дуже довго зберігається вітамін С, а в подрібнених і залишених відкритими він втрачається за 1 рік. Натертий хрін рекомендується відразу ж залити оцтом, так як в кислому середовищі вітамін С не руйнується.
В Україні та інших країнах Європи популярна приправа — перемелений хрін з буряком. Традиційно вживають з м'ясом та холодцем. У Польщі з хрону готують суп на Паску[1]. Підфарбований у зелений колір хрін є сурогатом васабі.
- Хрін з буряком
- Банка хрону з буряком
- Сервірування м'яса з хроном
- Холодець із хроном
У медицині
Лікарською сировиною служить коріння.
Свіжий сік багатий лізоцимом, здатним викликати розчинення мікробної стінки, створюючи антибактеріальний бар'єр в організмі. Лізоцим в медичній практиці застосовують як антисептичний засіб.
Хрін має відхаркувальну, протизапальну, антимікробну, болезаспокійливу дії.
Розведений сік хрону застосовують при гастритах із зниженою кислотністю, млявому скорочення кишечника і недостатній функції жовчних шляхів.
Місцево сік використовують для полоскання горла, рота, при зубному болю, при гнійних ранах, як подразнювальний засіб при радикулітах, ревматизмі, невралгії, ішіасі, місцевій шолудивості, себореї і гнійних процесах шкіри.
Встановлено лікувальний ефект хрону при хронічному коліті та холециститі. При ударах і дерматомікозах його накладають у вигляді пластирів. Примочки або маски з кашки роблять для видалення веснянок і пігментних плям, і у суміші з тертими яблуками його рекомендується наносити на обличчя з в'ялою, пористою шкірою.
Ефірна олія в малих концентраціях подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, що супроводжується посиленням секреції залоз різних відділів кишечника і посилює його перистальтику.
Заготівля
Викопують його восени, обтрушують від землі, засипають піском і зберігають у підвалі. Використовують у міру необхідності.
Галерея
- Листя
- Коріння хріну
- Квіти
- Група рослин в полі
- Хрін на гербі
Див. також
Джерела
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання
- Хрін звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 448. — ISBN 5-88500-055-7.
- Хрін звичайний // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 158.
- ХРІН // Фармацевтична енциклопедія
- Хрін // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Власний досвід вирощування хрону
Примітки
- "Horseradish Soup Recipe Updated with Photographs – Polish Easter Food". Culture.polishsite.us. Retrieved 2012-07-08.