Хто замовив Катю Гандзюк?

Після нападу на Катерину на її підтримку виступили фанати «Динамо», «Карпат», «Десни», «Кристала», «Миколаєва» та інших українських футбольних клубів, а також активісти і небайдужі, які почали розміщувати дописи, графіті та банери «Хто замовив Катю Гандзюк?» на сторінках соцмереж, стінах будинків, тротуарах і трибунах стадіонів України[4][5][6]. 4 вересня активісти прийшли до ВРУ з метою привернути увагу Президента, нардепів, високопосадовців та суспільства до справи Каті.[7]

Учасники ініціативи разом з журналістами розпочали своє паралельне розслідування справи вбивства. Вони першими говорили про непричетність Миколи Новікова до нападу та вказали на причетність до організації злочину Ігоря Павловського.[8]

15 вересня на Ялтинській економічній стратегії учасники заходу отримали листівки про злочин проти Гандзюк і дані про саботаж його розслідування силовиками. Це сталося перед виступом Генпрокурора Луценка «Верховенство права та боротьба з корупцією». Перед входом у Мистецький арсенал, де відбувається захід — було розвішено банер «Хто замовив активістів? Хто замовив журналістів?» як нагадування про свавілля правоохоронних органів та відсутність зрушень у справах про переслідування активістів і тиск на журналістів[9].

Фото Катерини до та після нападу на одній з акцій

Друзі Катерини Гандзюк та адвокати постраждалих активістів склали «Список Гандзюк»[10] — дані про 55 нападів на громадських діячів, що сталися з початку 2017 року. Усі вони лишилися не розкритими, їх замовників — не названо, а самі розслідування тривають мляво або не відбуваються взагалі.[11] Окрім того, 28 вересня 2018 року учасники громадських організацій, політичних партій та представники громадськості вийшли на акцію «Ніч на Банковій» з вимогою назвати замовників нападів на активістів.[12]

В день смерті Каті, 4 листопада 2018 року, акції-реквієм одночасно відбулись в Києві[13], Сумах, Харкові, Дніпрі, Луцьку, Полтаві, Одесі, Ужгороді, Херсоні, Хмельницькому, Чорноморську, Житомирі, Тернополі, Рівному, Слов'янську і Львові[14].

Акція під ГУНП в Херсонській області

7 листопада 2018 року учасники ініціативи прийшли до Головного управління Національної поліції у Херсонській області з вимогою посадити вбивць Каті Гандзюк[15]. Того ж дня у Херсоні загорівся приватний будинок Ігоря Павловського, помічника народного депутата від БПП Миколи Паламарчука[16]. Згідно однієї з версій, ця людина передавала кошти безпосереднім виконавцям злочину.

17 листопада відбулась акція «Аваков, йди!». У Києві активісти прибули до будинку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з вимогою його відставки. Адже саме бездіяльність глави МВС та провал реформи системи правоохоронних органів призвели до численних нападів на громадських діячів та активістів в Україні[17].

29 січня 2019 у Києві під стінами Міжнародного виставкового центру, де відбувався форум президента України Петра Порошенка під назвою «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом», відбулась акція ініціативи[18][19]. Активісти запалили файєри та розгорнули полотно з написом «Вибачте, так а хто замовив Катю Гандзюк?». Під час акції поліцейські склали протокол про адмінпорушення на активіста Сергія Стерненка. Втім, Дніпровський суд Києва закрив адміністративну справу проти Стерненка, не знайшовши порушення в діях активіста.

Акція «Хто замовив Катю Гандзюк»

4 лютого 2019 відбулась акція пам'яті Каті Гандзюк «Півроку з дня нападу на Катерини Гандзюк. Три місяці з дня смерті Каті»[20]. Активісти прийшли до Адміністрації Президента та офісу партії ВО «Батьківщина» з вимогою усунути від посад А. Гордєєва, В. Мангера і Є. Рищука — ймовірних замовників вбивства — на період досудового слідства[21].

5 лютого 2019 початок активісти розпочали інформаційну кампанію «Розкажи кожній бабусі правду про Блок Петра Порошенка і Батьківщину». В період передвиборчої кампанії небайдужі громадяни в різних містах неодноразово підходили до кандидатів в президенти України Петра Порошенка та Юлії Тимошенко з питанням «Хто замовив Катю Гандзюк» та проханням виключити зі своїх партійних списків підозрюваних в замовленні вбивства. Акції проходили в Києві[22], Жашкові, Білій Церкві, Умані[23], Харкові[24], Одесі[25][26], Запоріжжі[27], Дніпрі[28], Житомирі[29].

Акція під будівлею Є. Рищука в Херсоні

7 лютого в мережі з'явились фото розмальованої вілли в Італії міністра внутрішніх справ України — Арсена Авакова. На паркані розкішного маєтку намалювали прізвища, дати народження і смерті Катерини Гандзюк, Олександра Музичка, Павла Шеремета, Ірини Ноздровської та ще 40 активістів та громадських діячів. Адже саме за час каденції Арсена Авакова вбили цих людей і розслідування вбивств саботується[30].

9 лютого охорона на форумі Порошенка не дала активісту Миколі Виговському підняти плакат із прізвищами Рищука та Гордєєва (ймовірними замовниками вбивства з партії БПП) і забрала у нього телефон[31]. За декілька годин після того на мітингу Юлії Тимошенко поліція затримала учасників акції, які прийшли запитати, коли вона виключить зі своєї партії ймовірного замовника вбивства — Владислава Мангера.

26 лютого учасники ініціативи взяли участь у брифінгу у Верховній раді України з вимогою продовження роботи ТСК щодо розслідування нападу на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів[32].

25 березня журналісти проекту Слідство.Інфо оприлюднили фільм «Гандзюк: системне вбивство». Фільм став підсумком власного журналістського розслідування команди, в якому навели нові факти щодо присутності В.Мангера, Є.Рищука та А.Гордєєва.

28 березня учасники ініціативи приїхали до м. Херсон для презентації фільму «Гандзюк: системне вбивство». Окрім того, вони завітали до будинків В.Мангера, Є.Рищука та А.Гордєєва, де залишили відповідні послання на парканах та асфальті[33].

7 квітня 5 президент України Петро Порошенко зустрівся з представниками ініціативи. На зустрічі Порошенко запевнив, що на одній стороні з активістами, а також пообіцяв підписати заяву Андрія Гордєєва про звільнення з посади голови Херсонської ОДА[34].

Біля Покровського районного суду в день винесення вироку

25 квітня, після оприлюднення інформації про зміну підозри Владиславу Мангеру, учасники ініціативи поїхали до будинку тогочасного Генпрокурора України — Юрія Луценка. Основна вимога активістів — отримати пояснення від генпрокурора про причини зміни підозри[35]. Адже тепер Владислав Мангер підозрюється не в замовленні та організації вбивства, а в організації тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.

18 травня відбулась всеукраїнська акціїя «Україна питає: Хто замовив Катю Гандзюк».[36] Сотні українців у понад 40 містах України та у декількох світових столицях вийшли на вулиці своїх міст з єдиним питанням «Хто замовив Катю Гандзюк».[37] Не отримавши ніякої реакції від новообраного глави держави, 19 червня батько Катерини — Віктор Гандзюк публікує звернення до Зеленського. Внаслідок президент Зеленський запрошує Віктора Гандзюка на закриту зустріч.[38]

10 червня, після оголошення вироків виконавцям вбивства Катерини Гандзюк[39], активісти вийшли під ГПУ з вимогою оголосити вироки замовникам вбивства[40].

8 липня почався останній сесійний тиждень, коли ВРУ VIII скликання могла заслухати та затвердити звіт ТСК, яка розслідувала обставини вбивства Каті Гандзюк та замовних нападів на активістів. Звіт не був включений в порядок денний на жоден з днів сесії. Тому понад 30 ГО підписали спільну заяву-звернення, з вимогою заслухати звіт[41] та провели відповідну акцію під стінами Верховної Ради. Як наслідок, ВРУ заслухала авторів звіту та затвердила його.[42]

24 липня Ініціатива звернулась до президента з проханням звернути належну увагу на справу Катерини Гандзюк та змусити Генпрокуратуру просто робити свою роботу.[43]