Слідчий ізолятор

У слідчих ізоляторах забезпечується дотримання режиму, зокрема охорони засуджених, нагляду за ними та дотримання вимог роздільного тримання (чоловіків і жінок, неповнолітніх і дорослих, засуджених і підозрюваних/обвинувачених тощо). Норма площі на одну особу в слідчому ізоляторі становить не менше 2,5 квадратних метрів (а для вагітних жінок або жінок з дитиною — 4,5 кв. метри). Адміністрація слідчих ізоляторів здійснює матеріальне, соціально-побутове, харчове забезпечення ув'язнених, здійснює контроль над побаченнями взятих під варту, переглядає скарги, листи і заяви і в разі потреби направляють їх за призначенням (особі, яка провадить дізнання, чи слідчому, судам, захиснику тощо), застосовує заходи заохочення і стягнення, у разі необхідності застосовує заходи фізичного впливу тощо.

При прибутті до слідчого ізолятора особи підлягають медичному огляду і санітарній обробці. Після цього вони розміщуються у маломісних або загальних камерах. Правила роздільного тримання поширюються як на камери утримання, так і на інші об'єкти (об'єкти праці, коридори, місця санітарної обробки тощо). Неповнолітні розміщуються в окремих корпусах, секціях або поверхах.

Адміністрація слідчих ізоляторів зобов'язана ознайомити осіб, які утримуються в СІЗО, з правилами поведінки в слідчих ізоляторах та з розпорядком дня, яким обов'язково передбачається час для восьмигодинного безперервного сну, підйому, туалету, прийому їжі, праці, підготовки до сну, профілактичних та інших заходів. Для допиту особи, узяті під варту, і засуджені можуть викликатися у робочі дні з 9.00 до 20.00 і у виняткових випадках у вихідні дні з 9.00 до 15.00.

Відповідно до кримінально-процесуального законодавства особам, які тримаються в СІЗО, з дозволу особи, яка провадить кримінальну справу, може бути влаштовано короткострокові побачення з родичами чи іншими особами. На підставі дозволу слідчого, заяви особи, яка прибула на побачення, начальник слідчого ізолятора надає письмовий дозвіл і розпорядження черговому на його проведення. Учасникам побачень роз'яснюються правила проведення побачень і повідомляють про відповідальність у вигляді дострокового припинення побачення у разі їх порушення. Особи, які виводяться на побачення, підлягають обшуку до нього і після його закінчення. Зустріч відбувається у спеціально обладнаній кімнаті в присутності молодшого інспектора чи іншого виділеного працівника (в разі порушення він попереджає про неприпустимість порушення правил, а в разі повторного порушення припиняє побачення). В кімнаті для побачень знаходяться кабіни (80 см шириною і 1 метр довжиною) з переговорними пристроями; кабіни відокремлюються між собою перегородками від підлоги до стелі. В одному з кінців блоку кабін розташовується місце для молодшого інспектора з пристроєм для контролю, попередження і припинення розмови.

Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України «Про попереднє ув'язнення» особам, які тримаються в слідчих ізоляторах, надаються прогулянки тривалістю одна години (деяким категоріям осіб — дві години). Вказані прогулянки відбуваються у спеціальних дворах для прогулянок площею не менше 12 квадратних метрів (по 2,5—3 метри на кожного ув'язненого). Зверху закріплюється металева рама з металевими ґратами, над якою розташовується металева сітка. У дворах для прогулянок хворих, жінок з дітьми і вагітних жінок засівається трава або насаджуються квіти; для неповнолітніх розміщується спортивний інвентар. Над дворами для прогулянок обладнується поміст для молодшого інспектора таким чином, щоб усі, хто перебувають у дворі, були під його наглядом.

Ув'язнені особи мають право листуватися лише за згодою особи чи органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа. Відправлення листів здійснюється через адміністрацію СІЗО. Всі листи, які відправляють або отримують ув'язнені, підлягають перегляду (крім випадків, передбачених Законом України «Про попереднє ув'язнення», статтею 13). Ув'язнені мають право на пропозиції, скарги та заяви відповідно до положень зазначеного закону.

Особи, узяті під варту, та засуджені можуть долучатися до праці за їх згодою та з дозволу особи/органу, в проваджені якого знаходиться справа. Місцями праці є розташовані у межах території слідчого ізолятора виробничі майстерні, камери та об'єкти для здійснення ремонтно-будівельних робіт. Виробничі майстерні розміщуються в окремих будинках; особи, які там перебувають, знаходяться під постійним наглядом та Охоронаохороною. Ув'язнені не допускаються до роботи у відділах спеціального обліку, у фотолабораторіях, до управління транспортними засобами, які виїжджають за межі СІЗО, до ремонту та експлуатації засобів охоронно-тривожної сигналізації тощо.

Кількість осіб, залишених у слідчому ізоляторі на роботах з господарського обслуговування, не має перевищувати 7 % місць в ізоляторі.

З особами, які тримаються в слідчому ізоляторі, проводиться виховна робота, спрямована на підвищення їхнього культурно-освітнього рівня, дотримання ними законів, виконання вимог правил поведінки та режиму тримання і виражена у формі групових та індивідуальних бесід на морально-етичні, релігійні, правові та інші теми. Виховні заходи здійснюються в камерах; камери слідчого ізолятора та карцери радіофікуються. Молодим ув'язненим (від 14 до 35 років) дозволяється отримувати допомогу від спеціалістів центрів соціальних служб для сім'ї.

Ув'язненим надаються комплекти для настільних ігор — один комплект на 6 осіб. Крім того, ув'язнені забезпечуються літературою, яка є у спеціалізованих бібліотеках. Для неповнолітніх організовуються навчання у класах за загальноосвітньою програмою та інші можливості для продовження навчання.

Найсуворішим заходом стягнення, який передбачений Законом «Про попереднє ув'язнення» (а для засуджених — Кримінально-виконавчим кодексом України), є поміщення в дисциплінарний ізолятор. У слідчих ізоляторах таким приміщенням є карцер. Туди поміщаються особи начальником слідчого ізолятора чи особою, яка його заміщає, за найбільші порушення на строк не більше десяти (неповнолітніх — п'яти) діб після огляду лікарем чи фельдшером, який має зазначити, що особа витримає це стягнення без шкоди для здоров'я.

Особисті речі, продукти харчування (крім засобів особистої гігієни) особа, що поміщається до карцеру, залишає в камері; перед безпосереднім поміщенням у карцер особа обшукується.

У карцері особа перебуває наодинці без права на побачення (лише у виняткових випадках), листування, одержання посилок і бандеролей, придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, користування настільними іграми і куріння. Особи забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами, а також спеціальним одягом. Їм надається щоденна прогулянка у звичайному режимі.

Раз у сім днів відбувається санітарна обробка карцеру. В разі хвороби особи, яка там перебуває, вона переводиться назад у камеру.

Неповнолітні, перебуваючи в карцері, мають право придбавати товари першої потреби, мати побачення, отримувати посилки.

Підлога карцеру заасфальтована, забетонована або дерев'яна. Двері камерного типу зі спеціальним замком обладнуються вічком, віконцем для отримання їжі. Карцер має заґратоване вікно, обладнане металевими звареними ґратами і заблоковане охоронно-тривожною сигналізацією; також у карцері знаходяться електрична лампочка і радіодинамік. У карцері встановлюються металеве ліжко з дерев'яним лежаком, прикріплені до підлоги чи стіни стіл і табуретка, санвузол, ніша/полиця для зберігання предметів туалету.

Кожному ув'язненому надаються індивідуальне спальне місце, постільні речі (матрац, подушка, наволочка, два простирадла, ковдра і рушник).

Ув'язнені забезпечуються триразовим харчуванням за встановленими нормами; прийом їжі відбувається в камерах. Засуджені, залишені для з господарського обслуговування чи благоустрою слідчого ізолятора, харчуються в їдальні. Особи, які працюють у виробничих майстернях, приймають їжу або в їдальні, або за місцем роботи в спеціально обладнаному приміщенні.

Ув'язнені тримаються в особистому одязі; ув'язнені, доставлені у СІЗО у форменому одязі, забезпечуються одягом цивільного зразка з фонду СІЗО; засуджені, залишені для роботи з господарського обслуговування, перебувають в одязі встановленого зразка для засуджених. Речове забезпечення платне, особа, прибувши в колонію для відбування покарання має сплатити рахунок, надісланий зі слідчого ізолятора, якщо вона не зробила цього раніше.

Відповідно до Закону України «Про попереднє ув'язнення», законодавства України про охорону здоров'я, Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань і Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах Державного департаменту України з питань виконання покарань» організовується медичне обслуговування, лікувально-профілактична та протиепідемічна робота. В СІЗО створюється медична частина. У СІЗО здійснюється медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених шляхом проведення оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують медичного нагляду або лікування, запобігання поширенню епідемій, амбулаторне та стаціонарне лікування хворих.

Всі громадяни, доставлені в слідчий ізолятор, підлягають медичному огляду, який здійснює лікар або фельдшер у спеціально обладнаній для цього кімнаті. Особи з інфекційними хворобами, а також хворі на туберкульоз (чи з підозрою на це) відразу ізолюються. Виведення осіб на амбулаторне лікування здійснюється за попереднім записом (у невідкладних випадках — за повідомленням молодшого інспектора) і таким чином, щоб унеможливити порушення вимог ізоляції. У кабінеті лікаря, фельдшера, амбулаторії також присутній молодший інспектор. Всім особам, які вибувають із слідчого ізолятора, проводиться остаточний медичний огляд, деякі категорії хворих не допускаються до перевезення.

Ув'язнені під час первинної санітарної обробки (неповнолітні — щоденно) підлягають обов'язковому тілесному огляду медичним працівником, і при виявленні татуювань, слідів тілесних ушкоджень повідомляє про це начальника СІЗО.

За висновком лікаря ув'язненим може бути дозволено отримувати від родичів позачергові передачі, які містять відсутні у медичній частині медикаменти. Вони видаються хворому за аркушем призначення.

В разі необхідності надання невідкладної медичної допомоги, яка не може бути надана в медчастині ізолятора, хвора особа транспортується до найближчої лікарні. Відповідальність за виклик медичного працівника, його транспортування та охорону несе начальник слідчого ізолятора. Для транспортування хворих до лікарні дозволяється використати автомобілі швидкої медичної допомоги органів охорони здоров'я із забезпеченням належної охорони.

Дії адміністрації СІЗО в разі смерті ув'язненої особи

В разі смерті ув'язненої особи про це сповіщаються її родичі, які для отримання тіла загиблого мають написати заяву протягом доби з моменту вручення їм повідомлення про смерть. За відсутності такої заяви адміністрація СІЗО здісйнює самостійне поховання через дві доби після смерті. Передача тіла оформляється актом. Якщо смерть настала внаслідок самогубства, насильства, при спробі втечі можливість передачі тіла вирішується керівництвом управління (відділу) Державної пенітенціарної служби АР Крим/області.

Поховання здійснюється на загальних кладовищах за рахунок слідчого ізолятора. Про це складається акт. Особисті речі померлої особи надаються спадкоємцям, за винятком коштів, які утримуються на рахунок ізолятора як матеріальні збитки. За відсутності спадкоємців (або якщо вони не подали вчасно заяву) майно звертається в дохід держави.