Хуан Малдасена

Хуа́н Марті́н Малдасе́на (ісп. Juan Martín Maldacena; нар. 10 вересня 1968 року, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський і американський фізик-теоретик. Член Папської академії наук і Національної академії наук США (обох — з 2013)[4][5].

Хуан Малдасена
ісп. Juan Martín Maldacena
Народився 10 вересня 1968(1968-09-10)[1] (53 роки)
Caballitod, Буенос-Айрес
Країна  Аргентина[1]
 США[1]
 Італія[1]
Діяльність фізик, фізик-теоретик, викладач університету
Alma mater Університет Буенос-Айреса (1988), Інститут Балсейроd (1991), Ратґерський університет, Принстонський університет (1996), Національна комісія з атомної енергіїd і Q5975115?
Галузь теоретична фізика
Заклад Принстонський університет, Інститут перспективних досліджень, Гарвардський університет[2] і Ратґерський університет[2]
Науковий керівник Curtis Calland
Аспіранти, докторанти Hai Lind[3]
Членство Папська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США, Американське фізичне товариство і Міжнародний центр теоретичної фізики
Нагороди

стипендія МакАртура

Медаль Оскара Клейна (2012)

Премія з фундаментальної фізики (2012)

Премія Дірака (2008)

Медаль Лоренца (2018)

премія Konexd (2013)

Премія імені І. Я. Померанчукаd (2012)

Q56562004? (2002)

премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізикиd (2007)

Медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (2008)

Sackler Prize for Physicsd (2000)

Galileo Galilei medald (2019)

Honorary Doctorate of University of Buenos Airesd (2019)

медаль Альберта Ейнштейна (2018)

Edward A. Bouchet Awardd (2004)

Вищу освіту здобував в Університеті Буенос-Айреса, продовжив в Інституті Балсейро в Барілоче (Аргентина). Отримавши під керівництвом Кертіса Каллана ступінь доктора філософії в Прінстоні, Малдасена став професором факультету природничих наук у прінстонському Інституті перспективних досліджень. Найвідоміше з його наукових досягнень — найбільш правдоподібна реалізація голографічного принципу в AdS/CFT-відповідності (скорочення термінів anti de Sitter space — антидесіттерівській простір, і conformal field theory — конформная теорія поля). Ця відповідність встановлює взаємозв'язок між теорією струн і калібрувальною теорією, яка називається N=4 суперсимметрична теорії Янга — Міллса.

2013 року Малдасена в співавторстві з Леонардом Сасскіндом аналізував парадокс фаєрвола чорної діри, стверджуючи, що парадокс може бути розв'язано, якщо частинки в заплутаному квантовому стані з'єднані крихітними «кротовинами»[6][7][8].

Член Американської академії мистецтв і наук (2007).

Нагороди та відзнаки

Примітки
  1. https://www.sns.ias.edu/sites/default/files/files/CV2019_Maldacena.pdf
  2. https://www.ias.edu/scholars/maldacena
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Профиль на сайте Папской академии наук (англ.)
  5. Профиль на сайте Национальной академии наук США (англ.)
  6. Overbye, Dennis (12 серпня 2013). A Black Hole Mystery Wrapped in a Firewall Paradox (англ.). The New York Times. Процитовано 27 січня 2014.
  7. Alicia DeSantis (12 серпня 2013). The Firewall Paradox (англ.). The New York Times. Процитовано 27 січня 2014.
  8. Juan Maldacena, Leonard Susskind (3 червня 2013). Cool horizons for entangled black holes (англ.). Cornell University Library. Процитовано 27 січня 2014.
  9. Офіційний сайт премії. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
  10. Juan Maldacena Receives 2018 Einstein Medal from the Albert Einstein Society | Institute for Advanced Study

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.