Хуан Мальйо

Хуан Мальйо (ісп. Juan Maglio, 22 лютого 1904, Буенос-Айрес — 6 травня 1964, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника.

Хуан Фелікс Хосе Мальйо
Хуан Фелікс Хосе Мальйо
Хуан Мальйо в формі «Сан-Лоренсо»
Особисті дані
Народження 22 лютого 1904(1904-02-22)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Смерть 6 травня 1964(1964-05-06) (60 років)
  Буенос-Айрес
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1922 «Альмагро»  ? (?)
1923–1925 «Сан-Лоренсо»  ? (?)
1925 «Нуева Чикаго»  ? (?)
1926–1930 «Сан-Лоренсо» 173 (75[1])
1931 «Хімнасія і Есгріма» 6 (1)
1931 «Феррокаррилес дель Естадо»? (?)
1931–1932 «Ювентус» 17 (6)
1933 «Чакаріта Хуніорс» 10 (4)
1934 «Ферро Карріль Оесте» 1 (1)
1935 «Велес Сарсфілд» 2 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1925–1931 Аргентина 9 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Сан-Лоренсо», «Ювентус», а також національну збірну Аргентини.

Чемпіон Південної Америки в складі збірної. Чемпіон Аргентини і чемпіон Італії.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1922 року виступами за команду «Альмагро». Згодом з 1923 по 1925 рік грав у складі команд «Сан-Лоренсо» та «Нуева Чикаго».

Далі знову грав за «Сан-Лоренсо», до складу якого повернувся 1926 року. Цього разу відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. У складі «Сан-Лоренсо» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 гола за гру першості. Викликався у збірну. В 1927 році став у складі клубу чемпіоном Аргентини, коли клуб лише на одне очко випередив «Боку Хуніорс».[2]

У складі «Ювентуса»

Протягом 1931 року захищав кольори клубів «Хімнасія і Есгріма» і «Феррокаррилес дель Естадо», після чого отримав запрошення від італійського клубу «Ювентус». Дебютував у офіційному матчі проти «Спарти» у кубку Мітропи.[3] Цей матч був переграванням на стадії чвертьфіналу, після того як клуби обмінялись домашніми перемогами (2:1, 0:1). Мальйо вийшов в основному складі на позиції центрального нападника, змінивши Джованні Веккіну. На 37-й хвилині першого тайму Мальйо був вилучений з поля, а його команда програла з рахунком 2:3.[4] Провів у складі «Ювентуса» один сезон, виборовши титул чемпіона Італії.

Повернувся на батьківщину, де виступав у 1932—1934 років у клубах «Чакаріта Хуніорс» та «Ферро Карріль Оесте». Завершив ігрову кар'єру в команді «Велес Сарсфілд», за яку виступав протягом 1935 року.

Виступи за збірну

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1927 року у Перу, здобувши того року титул континентального чемпіона. Мальйо зіграв в двох матчах турніру з трьох на позиції правого інсайда проти Уругваю (3:2) і Перу (5:1).[5] В поєдинку з перуанцями забив два голи.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 9 матчів, забивши 6 голів.

Помер 6 травня 1964 року на 61-му році життя у місті Буенос-Айрес.

Статистика виступів

Статистика виступів у кубку Мітропи
№ Розіграш Стадія Дата та місце
проведення		 Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи та
інші дії
1 1931 1/4
перегр.		 2.09.1931, Відень Спарта (Прага) 3:2 Ювентус  37'
Всього у кубку Мітропи10

Титули і досягнення
«Сан-Лоренсо»: 1927
«Ювентус»: 1931–1932
Аргентина: 1927

Примітки
  1. Загальні дані обох перебувань у складі клубу
  2. Чемпіонат Аргентини 1927 на rsssf.com
  3. Профіль на juworld.net
  4. Протокол матчу
  5. Всі матчі кубка Америки 1927
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.