Хуан Марсе

Після смерті матері був усиновлений, отримав нове прізвище. Займався ювелірним мистецтвом, працював у редакції журналу. Дебютував у 1958 році кількома новелами, опублікованими у пресі. У 1959 році був удостоєний премії «Сезам» за новелістику. У тому ж році влаштувався в Парижі, де викладав іспанську мову, підробляв перекладачем, працював в лабораторії Інституту Пастера . У 1962 році повернувся до Барселони. Крім прози займається журналістикою, пише кіносценарії.

Окрім романів, Марсе належать збірники повістей, оповідань, нарисів, книги для дітей. Дія більшості його творів розгортається у післявоєнні десятиліття епохи франкізму у Барселонському кварталі Гінардо, де виріс він сам. Його письменницька манера відрізняється іронічної грою, нерідко — сарказмом, а часом і жорсткої сатирою, яка доходить до карикатурності.

• «Замкнені з однією іграшкою» / Encerrados con un solo juguete (1960)
• «Ця сторона Місяця» / Esta cara de la Luna (1962)
• «Останні вечори з Терезою» / Últimas tardes con Teresa (1966, Премія Бібліотеки Бреве ; екранізований у 1984)
• «Темна історія кузини Монтсе» / La oscura historia de la prima Montse (1970, екранізований у 1977)
• Si te dicen que caí (1973, в обхід цензури опубл. у Мехіко, де був удостоєний премії; екранізований Вісенте Арандою, 1989)
• Confidencias de un chorizo (1977)
• «Дівчина у золотому бікіні» / La muchacha de las bragas de oro (1978, премія видавництва «Планета» ; екранізований Вісенте Арандою, 1980)
• Un día volveré (1982)
• Ronda del Guinardó (1984, премія м. Барселона; екранізований 2001)
• «Двомовний коханець» / El amante bilingüe (1990, премія літературно-наукового товариства Севільї; екранізований Вісенте Арандою, 1993)
• «Чари Шанхаю» / El Embrujo de Shanghai (1993, премія критики, Європейська премія Арістейон; екранізований Фернандо Труебою, 2002)
• «Хвости ящірки» / Rabos de lagartija (2000, премія критики, Національна премія з прози)
• «Любовні пісні в клубі Лоліти» / Canciones de amor en Lolita's Club (2005, екранізований Вісенте Арандою, 2007)
• Caligrafía de los sueños, 2011
• Noticias felices en aviones de papel, 2014
• Una puta muy querida, 2015

Більшість романів письменника були перенесені на театральну сцену або екранізовані, у тому числі — найбільшими кінорежисерами країни. Він — лауреат безлічі національних і міжнародних премій, серед яких — Премія Хуана Рульфо (1997). Йому вручено вищу нагороду іспаномовних літератур — Премію «Мігель де Сервантес» (2008, див .: ). У місті Шанхай, як пам'ять про роман «Чари Шанхаю», бібліотека Інституту Сервантеса носить ім'я письменника.

У фільмі Сігфріда Монлеона Посланець Содому (2010), побудованому на біографії відомого іспанського поета Хайме Хіля де Б'єдмі (1929–1990), роль Хуана Марсе зіграв каталонський актор Алекс Брендемюль (див .: ) .

У 2009 році Хуан Марсе розмістив у капсулі часу Інституту Сервантеса серед інших «другорядних речей» рецепт аскалібаза, який готував його прийомний батько. Письменник призначив 2029 роком закінчення зберігання його послання у скриньці.

• Sherzer WM Juan Marsé: entre la ironía y la dialéctica. Madrid: Fundamentos, 1982
• Amell S. La narrativa de Juan Marsé, contador de aventis. Madrid: Playor, 1984
• Nuevas tardes con Marsé: ensayos sobre la obra de Juan Marsé / José Belmonte Serrano, José Manuel López de Abiada, eds. Murcia: Ed. Nausícaä, 2002 (матеріали конференції)
• Clark R. Catholic iconography in the novels of Juan Marsé . Woodbridge; Rochester: Tamesis, 2003
• Juan Marsé, su obra literaria / Celia Romea Castro, ed. Barcelona: Horsori, 2005 (матеріали конференції)
• Williams MJ La poética de Juan Marsé. Madrid: Editorial Pliegos, 2006
• Kwang-Hee Kim. El cine y la novelística de Juan Marsé. Madrid: Biblioteca Nueva, 2006

• Офіційний сайт