Едуардо Мендоса

Едуардо Мендоса
ісп. Eduardo Mendoza
Едуардо Мендоса
Ім'я при народженні Едуардо Мендоса-і-Ґарріга
кат. Eduardo Mendoza i Garriga
Народився 11 січня 1943(1943-01-11) (79 років)
Барселона, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Національність каталонець
Місце проживання Барселона
Лондон
Діяльність прозаїк, есеїст
Мова творів іспанська та каталанська
Роки активності 1975 — тепер. час
Жанр роман
Magnum opus The Truth about the Savolta Cased, The City of Marvelsd, Немає звісток від Ґурба, El último trayecto de Horacio Dosd, Q5823933?, The Mystery of the Enchanted Cryptd, Q5965759?, El enredo de la bolsa y la vidad, Q101420721?, Q101420765? і The Olive Labyrinthd
Батько Eduardo Mendoza Arias-Carvajald[1]
Мати Cristina Garriga Alemanyd[2]
Діти (2[3]) Alexandre Mendoza Solerd[3] і Ferran Mendoza Solerd[3]
Автограф
Нагороди
Сайт: Офіційний сайт письменника
 Едуардо Мендоса у Вікісховищі

Едуа́рдо Мендо́са (ісп. Eduardo Mendoza, повне ім'я: Едуардо Мендоса-і-Ґарріга кат. Eduardo Mendoza i Garriga; *11 січня 1943(19430111), Барселона, Іспанія) — іспанський каталонський письменник; пише іспанською та каталанською мовами.

Біографія і творчість

Едуардо Мендоса-і-Ґарріґа народився в Барселоні 11 січня 1943 року (період диктатури Франциско Франко і утиску громадських і політичних прав і свобод, в т.ч. і Каталонії).

У 1-й пол. 1960-х рр. вивчав право.

У період з 1973 по 1982 роки жив у Нью-Йорку, працюючи перекладачем при ООН.

У 1975 році Е.Мендоса опублікував свій перший роман, який здобув популярність — «Правда про справу Савольти» (ісп. La verdad sobre el caso Savolta), у якому показав здатність використовувати різноманітні джерела і літературні стилі. Твір вважається предвісником соціальних змін у постфранківському суспільстві Іспанії, взірцем літератури перехідного (до громадянського суспільства) періоду. У романі змальовано соціальні конфлікти від поч. ХХ ст. на тлі картин соціальних, культурних і економічних реалій тогочасного життя в Барселоні. За рік твір було нагороджено премією іспанських літературних критиків.

Едуардо Мендоса по праву вважається «співцем Барселони», адже найвідоміший його твір — «Місто дивовиж» (ісп. La ciudad de los prodigios, 1986) цілком присвячене соціальній та урбаністичній еволюції Барселони в період між Всесвітньою Виставкою 1888 року і 1929 роком.

В 1996 році письменник надрукував свій третій роман, присвячений Барселоні (цього разу події розгортаються в 1940-і рр.), — «Легка комедія» (ісп. Una comedia ligera).

Перу Мендоси також належить детективна трилогія, об'єднана спільним персонажем — детективом, замкненим у психлікарні на ім'я Серафімо (Ceferino, 1979—2002).

У 1990 році роботою «Реставрація» (кат. Restauració) письменник дебютував у каталаномовній літературі, згодом здійснивши автопереклад на іспанську.

У 1995 році Едуардо Мендосу нагороджено орденом Жанаралітату Каталонії «Хрестом Святого Георгія».

Твори
  • 1975: La verdad sobre el caso Savolta
  • 1979: El misterio de la cripta embrujada
  • 1982: El laberinto de las aceitunas
  • 1986: La ciudad de los prodigios
  • 1989: La isla inaudita
  • 1990: Немає звісток від Ґурба / Sin noticias de Gurb (у газеті El País)
  • 1990: Restauració
  • 1992: El año del diluvio
  • 1996: Una comedia ligera
  • 2001: La aventura del tocador de señoras
  • 2001: El último trayecto de Horacio Dos (en El País)
  • 2001: Baroja, la contradicción (ensayo biográfico)
  • 2003: Barcelona modernista
  • 2005: Mauricio o las elecciones primarias
  • 2008: El asombroso viaje de Pomponio Flato
Радянські переклади

Ще за СРСР видано декілька перекладів творів Е.Мендоси російською:

  • Мендоса Э. Правда о деле Савольты. Роман. Пер. с исп., М.: «Художественная литература», 1985, 336 стор.
  • Мендоса Э. Город чудес. Пер. с исп., М.: «Радуга», 1989, 428 стор.

Примітки
  1. http://www.agapea.com/Eduardo-Mendoza/
  2. https://www.accioncultural.es/media/DefaultFiles/flipbook//EduardoMendoza/files/basic-html/page52.html
  3. https://www.europapress.es/cultura/libros-00132/noticia-humor-hilo-conductor-ceremonia-cervantes-premia-eduardo-mendoza-20170420155300.html

Джерела і посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.