Хуан Цзуньсянь

Хуан Цзуньсянь (кит. 黃遵憲; 27 квітня 1848 28 березня 1905) китайський поет, дипломат, історик часів династії Цін.

Хуан Цзуньсянь
Псевдо Хуан Гунду
Народився 27 квітня 1848(18480427)
Цзяінчжоу
Помер 28 березня 1905
Цзяінчжоу
Підданство Династія Цін
Діяльність поет, дипломат, історик
Посада посол
Батько Хуан Хунчоу

Життєпис

Походив з родини чиновників. Народився у м. Цзяінчжоу (провінція Гуандун). З дитинства зацікавився поезією. Здобув класичну освіту. Під час тайпінського повстання його родину було розорено. Зміг скласти державні іспити. Завдяки цьому у 1877 році стає членом імператорського посольства до Японії. У 1880 році розробив стратегію взаємовідносин між Китаєм та Кореєю.

Отримує підтримку імператора Цзайтяня. У 1882 році призначається генеральним консулом Китаю у Сан-Франциско (США). Під час своєї каденції знайомився із західною культурою. У 1889 році повертається до Китаю, а вже у 1890 році призначається помічником посла Китаю у Великій Британії. У 1891 році призначається генеральним консулом у Сінгапурі. На цій посаді сприяв налагодженню відносин між китайськими емігрантами та китайським урядом. Завдяки цьому у 1894 році було дозволено емігрантам повернутися додому та вести торговельні відносини. Незабаром був призначений послом до Японії. Втім після заколоту Ци Сі у 1898 році вимушений завершити кар'єру дипломата.

Зрештою внаслідок завершення реформ імператора Цзайтяня вимушений був втекти до свого рідного міста, відсторонившися повністю від справ. Помер у 1905 році.

Творчість

Він надавав перевагу написанню віршів у так званому стародавньому стилі (гутіші), який менш жорстко регламентував і число рядків у строфі, і правила рими, і чергування тонів. Поет експериментував, вдало наслідуючи формі народних пісень Південного Китаю, про що свідчать, зокрема, його відомі цикли «Гірські пісні» і «Похідні пісні».

Хуан Цзяньсянь відродив і значно розвинув просвітницькі традиції Гун Цзичженя. Значну частину у віршах займають пейзажі. Японські враження відображені в його «Пісні про квіти сакури», «Візиту до гори Хаконе», «Пісні про столичних танцівниць», «Вірші про вечірні прогулянки на озері Сінобадзу», а також в окремо виданій книзі «Вірші про різні події в Японії» (1880 рік).

Перебування у США зіштовкнуло поета з проблемою китайських емігрантів. У поемі «Вигнані гості» він намалював картини тяжкого положення китайських робітників. Велике враження справили на Хуан Цзуньсяня президентські вибори в США, тому він написав цикл віршів під загальною назвою «Хроніка».

Знайшла відгук у віршах Хуан Цзуньсяня і його поїздка до Англії («Королівський прийом у Віндзорському палаці», «Написано в Лондоні при великому тумані»), а також перебування в Сінгапурі, повернення з Англії через Францію і Єгипет.

Враження від подорожі, знайомлення з досягненням європейської цивілізації також знайшло відображення у віршах — «Сплячий Будда на острові Цейлон», «Під враженням подій».

Патріотичний пафос Хуан Цзуньсяня проявився в циклі віршів, присвячених японо-китайській війні 1894–1895 років: «Сумую про Пхеньяню», «Пісня про Дунгоу», «Плач про Порт-Артурі», «Оплакую Вейхайвей», «Пісня про генерала, що склав зброю», «Сімоносекська хроніка». Основний мотив циклу — гіркота військових поразок Китаю. Розвалу та безпорадності регулярних імператорських військ Хуан Цзуньсянь протиставив у «Пісні про Тайвані» героїзм і стійкість простого народу, що піднявся на захист острова.

Широко користувався лексичними і образними ресурсами, які надавала в його розпорядження традиційна поезія. Але при цьому він не боявся вводити в вірші сучасну розмовну лексику і відділяв себе від догматиків — шанувальників старовини.

За життя поета вийшло дві невеликих збірки його віршів, тільки після його смерті був надрукована збірка «Вірші з Хижки у світі людей».

Хуан Цзунсянь відомий також як чудовий автор есе. У «Нотатках про освіту» («Лунь сюе цзянь») виступив за надання політичних прав народові. Значною є працю «Опис Японії» (1890 рік).

Джерела

  • Schmidt, J. D. (6 September 2007). Within the Human Realm: The Poetry of Huang Zunxian, 1848–1905. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-03666-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.