Цзайтянь

Цзайтя́нь (кит.: 載湉; піньїнь: Zàitián), храмове ім'я Децзу́н (кит.: 德宗; піньїнь: Dézōng; 14 серпня 1871 — 14 листопада 1908) — маньчжурський державний і політичний діяч, одинадцятий імператор династії Цін.

Цзайтянь
11-й Імператор Цін
25 лютого 1875 — 14 листопада 1908 року
Попередник: Цзайчунь
Спадкоємець: Пуї
 
Ім'я при народженні: маньчжурська: ᡯᠠᡳ ᡨᡳᠶᠠᠨ
кит. 載湉
Народження: 14 серпня 1871(1871-08-14)[1]
Prince Chun Mansiond, Xicheng Districtd, Пекін, Династія Цін
Смерть: 14 листопада 1908(1908-11-14)[2][1] (37 років)
Чжуннаньхай, Xichang'anjie Subdistrictd, Xicheng Districtd, Пекін, Династія Цін
Поховання: Chongling Mausoleum (Qing dynasty)d
Країна: Династія Цін[3]
Рід: Дім Айсінгіороd
Батько: Yixuan, Prince Chund[4]
Мати: Yehenara Wanzhend
Шлюб: Empress Dowager Longyud, Consort Jind і Consort Zhend
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Представник роду Айсін Ґьоро. Другий син Цзайчунь. Зійшов на трон у 4-річному віці. Спочатку керував країною за допомоги свої бабусі-регентки Цисі. Зазнав поразки у японсько-цінській війні 1894-1895 років.

З 1898 року намагався провести курс радикальних реформ, скерованих на модернізацію імперії. Заснував Імператорську школу, майбутній Пекінський університет. У результаті палацового перевороту 1898 за сприяння Цисі та консерваторів, опинився під домашнім арештом. Під час боксерського повстання 1901 року тимчасово залишив Пекін.

Помер у Забороненому місті. У 2008 році китайські дослідники опублікували матеріали дослідження рештків імператора, згідно з якими Цзайтянь був отруєний арсеном[5].

Девіз правління — Ґуансюй

Імена

Примітки
  1. Encyclopædia Britannica
  2. Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 416. — 1136 p. — ISBN 978-0-19-512504-7
  3. China Biographical Database
  4. Immanuel C.Y. Hsü The Rise of Modern China — 6 — USA: OUP, 2000. — P. 309. — 1136 p. — ISBN 978-0-19-512504-7
  5. Предпоследний китайский император мог быть отравлен мышьяком / Газета.ру, 05.11.2008 19:51

Джерела
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.