Кабаєва Аліна Маратівна

Алі́на Мара́тівна Каба́єва (12 травня 1983(19830512) р., Ташкент) російська спортсменка (художня гімнастика), заслужений майстер спорту Росії, громадська та політична діячка.

Аліна Кабаєва
Кабаєва Аліна Маратівна
рос. Алина Маратовна Кабаева
Аліна Кабаєва на церемонії нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» (2005)
Аліна Кабаєва на церемонії нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» (2005)
Загальна інформація
Національність татарка
Громадянство  СРСР
 Узбекистан
 Росія
Місце проживання Москва
Народження 12 травня 1983(1983-05-12) (38 років)
м. Ташкент,
Узбецька РСР,  СРСР
Зріст 166 см[1](164[2] см)
Вага 50 кг[1] (46[2] кг)
Alma mater Московський технологічний інститутd (2007) і Національний державний університет фізичної культури, спорту і здоров'я імені П. Ф. Лесгафтаd (2009)
Батько Кабаєв Марат Вазихович
Вебсторінка kabaeva-alina.com
Спорт
Країна  СРСР Узбекистан Росія
Вид спорту художня гімнастика
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту Росії
Клуб МГФСО — «Динамо», Москва
Нац. збірна  Росія
Тренери Ірина Вінер (останній)
Завершення виступів 1996—2007 (Художня гімнастика)
Участь і здобутки
 Кабаєва Аліна Маратівна у Вікісховищі
Нагороди
Орден Дружби
Олімпійські ігри
Бронза Сідней 2000багатоборстві
Золото Афіни 2004багатоборстві
Чемпіонати світу
Золото Осака 1999багатоборстві
Золото Осака 1999стрічка
Золото Осака 1999м'яч
Золото Осака 1999команда
Срібло Осака 1999скакалка
Срібло Осака 1999обруч
Золото Будапешт 2003багатоборстві
Золото Будапешт 2003м'яч
Золото Будапешт 2003команда
золото Будапешт 2003стрічка
Срібло Будапешт 2003обруч
Бронза Будапешт 2003булави
Золото Патри 2007команда
Бронза Патри 2007стрічка
Чемпіонати Європи
Золото Матозіньюш 1998багатоборстві
Золото Будапешт 1999багатоборстві
Золото Будапешт 1999обруч
Срібло Будапешт 1999стрічка
Бронза Будапешт 1999скакалка
Золото Сарагоса 2000команда
Золото Сарагоса 2000обруч
Золото Сарагоса 2000багатоборстві
Золото Сарагоса 2000м'яч
Золото Сарагоса 2000стрічка
Бронза Сарагоса 2000скакалка
Золото Женева 2001обруч
Золото Женева 2001м'яч
Золото Женева 2001булави
Срібло Женева 2001скакалка
Золото Гранада 2002багатоборстві
Золото Гранада 2002команда
Золото Київ 2004багатоборстві
Золото Київ 2004команда
Срібло Москва 2006багатоборстві

Біографія

Народилася в Ташкенті в спортивній родині. Батько був відомим футболістом, мати займалася баскетболом. Художньою гімнастикою почала займатися з чотирьох років. 1995 року вона переїхала до Москви, де почала тренуватись під керівництвом відомих тренерів Ірини Вінер і Віри Шаталіної. Уже за рік 1996 року дебютувала за збірну Росії з художньої гімнастики і виступила на юніорських змаганнях в Японії.

Спортивні досягнення

Аліна Кабаєва на чемпіонаті світу 2001 року в Мадриді, де вона стала чемпіонкою та позбавлена цього звання

Переможниця XXVIII Олімпійських ігор 2004 року в Афінах. Бронзова призерка XXVII Олімпійських ігор 2000 року в Сіднеї. Дворазова абсолютна чемпіонка світу (1999 і 2003). П'ятиразова абсолютна чемпіонка Європи (1998—2000, 2002, 2004). Шестиразова абсолютна чемпіонка Росії (1999—2001, 2004, 2006—2007).

2007 року Аліна Кабаєва завершила свою спортивну кар'єру.

Допінг-скандал

2001 року разом з партнеркою по збірній Росії Іриною Чащиною була дискваліфікована на 2 роки за вживання допінгу. Після допінг-тесту на Іграх доброї волі 2001 року в австралійському Брисбені в аналізах російських гімнасток було виявлено фуросемід, який хоч і не належить до класичних допінгів, але заборонений через здатність швидко виводити з організму допінг-препарати та скидати зайву вагу. Результати спортсменок на Іграх доброї волі та чемпіонаті світу 2001 року, де Кабаєва стала чемпіонкою, було анульовано.[3]

Освіта

2007 року закінчила Московський державний університет сервісу, здобувши кваліфікацію фахівця в галузі спортивного менеджменту.

2009 року закінчила Санкт-Петербурзький державний університет фізичної культури імені П. Ф. Лесгафта. Обидві освіти — заочні.

Громадська та політична діяльність

У віці з 18 до 22 років — з грудня 2001 року до жовтня 2005 року Аліна Кабаєва була членом Вищої ради партії «Єдина Росія». З жовтня 2005 року до вересня 2007 року — член Громадської палати Російської Федерації. З 2007 року — депутат Державної думи Федеральних зборів РФ 5 скликання від партії «Єдина Росія». Була заступником голови думського комітету у справах молоді. За 7 років роботи в Держдумі (2007—2014) Кабаєва тричі виступила на пленарному засіданні та взяла участь у розробці п'яти законопроектів. У тому числі два були загальнодумськими ініціативами, підписи під якими поставила більшість депутатів нижньої палати. Кабаєва разом із колегами просувала, зокрема, «закон Діми Яковлєва», який забороняє громадянам США усиновлювати російських дітей.

У 2007 році стала головою «Благодійного фонду Аліни Кабаєвої». Фонд займається будівництвом спортивного комплексу в Цхінвалі, організацією «Гарячої лінії з ЄДІ», допомогою сільським бібліотекам у виборчому окрузі Аліни Кабаєвої Нижньокамську районі Татарстану, організацією дитячого фестивалю художньої гімнастики.

У лютому 2014 року у складі групи з шести найбільш титулованих російських спортсменів Аліна Кабаєва взяла участь у церемонії запалення олімпійського смолоскипа, передавши вогонь зимової Олімпіади в Сочі Ірині Родніній та Владиславу Третьяку, які й запалили цей основний символ змагань.

У вересні 2014 року після дострокового складання депутатських повноважень Аліна Кабаєва очолила раду директорів холдингу «Національна Медіа Група», яка володіє пакетами акцій петербурзького «П'ятого каналу», РЕН ТВ, газети «Известия», радіостанції «Російська служба новин» і Першого каналу. До цього призначення вона 6-ть років очолювала громадську раду «Національної Медіа Групи».[4]

У березні 2016, після того, як «Національна Медіа Група» оголосила про завершення операції з придбання 25 % акцій видання «Спорт-Експрес», було повідомлено, що Аліна Кабаєва стане головою ради директорів «Спорт-Експресу».[5]

Робота на телебаченні

На російському «П'ятому каналі» Аліна Кабаєва вела передачу «Кроки до успіху» (рос. «Шаги к успеху»), присвячену шляхам до успіху окремих людей або колективів.[6]

На РЕН ТВ вела передачу «Шлях до Олімпу» (рос. Путь к Олимпу), присвячену найрізноманітнішим аспектам професійного спорту.[7]

Кабаєва також знімалася в японському художньому фільмі «Red Shadow» («Червона тінь»), а також у кліпі на пісню «Аліна Кабаєва» гурту «Гра Слів».

Визнання

2006 року Аліна стала лауреаткою загальнонаціональної премії «Жінка року „Glamour“», а також визнана найсексуальнішою в Росії серед 10 лауреатів премії «Top 10 Sexy» в категорії «спорт». Знімалася оголеною в журналі «Maxim», а також у проєкті Катерини Рождественської «Календар», журнал «Караван історій», 2003 року.

2010 року стала однією з небагатьох не-моделей (поряд з Аллою Пугачовою, Анною Курниковою, Ренатою Литвиновою і Інгеборгою Дапкунайте), фотографії яких російський журнал «Vogue» помістив на обкладинку.

У спільному рейтингу радіостанції «Ехо Москви», журналу «Огонёк» і агентства «Інтерфакс» «100 найвпливовіших жінок Росії» посіла 8 місце.[8]

2014 року на церемонії відкриття Олімпійських ігор в Сочі Аліна Кабаєва брала участь у фінальній частині естафети Олімпійського вогню.

Державні нагороди

Нагороджена орденами Дружби (2001) і «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2005).

Родина

Батько Аліни Кабаєвої Марат Кабаєв, татарин за національністю, у молодості був професійним футболістом, грав на позиції крайнього нападника в ташкентському «Пахтакорі». 1989 року виступав за дніпропетровський «Дніпро». У чемпіонатах СРСР провів 276 матчів, забив 48 м'ячів. По завершенні кар'єри перейшов на тренерську роботу. Працює в казанському «Рубіні» старшим тренером-селекціонером. У листопаді 2014 року обраний Президентом Асоціації підприємців-мусульман Російської Федерації.[9]

Аліна Кабаєва з Президентом Росії Володимиром Путіним 2001 року

Приватне життя

У засобах масової інформації неодноразово з'являлися чутки про те, що Аліну Кабаєву пов'язують любовні стосунки з Президентом Росії Володимиром Путіним і навіть про те, що вона начебто матір його двох позашлюбних дітей. Першою про зв'язок Путіна з Кабаєвою надрукувала газета «Московский корреспондент» у квітні 2008 року. Через декілька днів після публікації власник видання Олександр Лебедєв закрив його, пояснюючи цей крок нерентабельністю газети. Сайт «The Daily Beast», посилаючись на невідомі джерела, стверджував, що видання припинило своє існування через дзвінок кремлівських спецслужб. Пізніше тему стосунків російського Президента і гімнастки порушували й інші, зокрема й іноземні видання, серед яких американське «New York Post» та французьке «Paris Match»[10]. У березні 2015 року прессекретар Президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заперечив повідомлення, які з'явились у швейцарських ЗМІ, про те, що Аліна Кабаєва народила дитину в одній з клінік неподалік Лугано, а батьком дитини називався Володимир Путін[11].

Джерела

  1. Офіційний сайт Міжнародної федерації гімнастики
  2. Национальная информационная сеть «Спортивная Россия»
  3. Алину Кабаеву дисквалифицировали // Газета «Известия». 21.02.2002 (рос.)
  4. Алина Кабаева возглавила совет директоров холдинга «Национальная Медиа Группа» // Первый канал. 30.09.2014 (рос.)
  5. Олимпийская чемпионка Алина Кабаева возглавит совет директоров ЗАО «Спорт-Экспресс» // РИА Новости. 09.03.2016 (рос.)
  6. «Шаги к успеху» с Алиной Кабаевой // Пятый канал
  7. Путь к Олимпу. Проект Алины Кабаевой (рос.)
  8. Самые обаятельные и влиятельные. Первая сотня женщин России в совместном проекте радиостанции «Эхо Москвы», журнала «Огонек» и агентства «Интерфакс» // «Коммерсантъ». 03.03.2014 (рос.)
  9. Отец Алины Кабаевой стал главным исламским бизнесменом Татарстана // «Деловая электронная газета Бизнес Online». 20.11.2014 (рос.)
  10. Alina Kabaeva, la Seconde dame de Russie? // Paris Match. 29.01.2013 (фр.)
  11. Песков опроверг слухи о рождении у Путина ребенка // РИА Новости. 13.03.2015 (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.