Хізлевудит

Хізлевудитмінерал, сульфід нікелю ланцюжкової будови. За назвою річки Хізлевуд (Тасманія), W.F.Petterd, 1896. Синоніми: геацлевудит.

Хізлевудит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Nickel-Strunz 10 2.BB.05
Ідентифікація
Сингонія Тригональна сингонія
Твердість 4
Інші характеристики
Названо на честь Heazlewood Riverd
 Хізлевудит у Вікісховищі
Хізлевудит

Опис

Хімічна формула: Ni3S2. Містить (%): Ni — 73,3; S — 26,7.

Сингонія тригональна. Тригонально-трапецоедричний вид. Зустрічається у вигляді зернистих аґреґатів, дрібних кубічних кристалів, щільних мас. Вкрапленість у вигляді дрібненьких блискіток. Спайність по ромбоедру та по базису. Під тиском утворюються двійники по ромбоедрах. Густина 5,82. Тв. 4. Колір блідий жовто-бронзовий. Риса світла бронзова, блискуча. Блиск металічний. Непрозорий. Злом нерівний. В аншліфі жовту-вато-кремовий. Здатність відбиття висока. Магнітний. Анізотропний, з кольоровим ефектом. Зустрічається у вигляді вкрапленостей у серпентинітах і перидотитах. Супутні мінерали: пентландит, аваруїт, магнетит, халькопірит.

Поширення

Знайдений серед серпентинітів у долині р. Хізлевуд (Півн.-Зах. Тасманія). Інші знахідки: Хірт (земля Каринтія, Австрія), Селва (кант. Ґраубюнден, Швейцарія), Олметта (о. Корсика, Франція), Норильськ, Красноярський край (Росія). Крім того, виявлений у метеоритах. Рідкісний.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.