Цанко Церковський

Цанко Церковський (болг. Церковский (Церковски) Цанко Бакалов; нар. 16 жовтня 1869, Бяла Черква, Великотирновський округ пом. 2 травня 1926, Софія) болгарський письменник та громадський діяч, один із засновників Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС).

Цанко Церковський
болг. Церковский (Церковски) Цанко Бакалов
Народився 16 жовтня 1969(1969-10-16)
Бяла Черква, Великотирновський округ
Помер 2 травня 1926(1926-05-02)
Софія
Громадянство  Болгарія
Діяльність письменник,громадський діяч, один із засновників Болгарського землеробського народного союзу (БЗНС)
Alma mater Педагогічне училище (Сілістра)
Мова творів болгарська

 Цанко Церковський у Вікісховищі

Біографія

Закінчив педагогічне училище в Сілістрі, до 1897 року працював сільським учителем. Потім займався землеробством, журналістською діяльністю, захопився ідеями соціалізму. З 1898 року — член Болгарської робітничої соціал-демократичної партії, співробітник її журналу «Ново време». У 1899 році в газеті «Селски вестник» опублікував «Заклик до болгарських хліборобів», ставши, таким чином, одним з ініціаторів створення БЗНС. Видавав журнал «Селска пробуда» (1903-1905), редагував газету «Земеделско знаме» (з 1902) і журнал «Земеделска мисъл». Депутат Народних зборів (1901, 1908-1923). У 1918-1923 роках був міністром в урядах Теодора Теодорова та Александра Стамболійського. Після перевороту 9 червня 1923 заарештований і ув'язнений. 5 січня 1925 року звільнений, знову увійшов до керівництва БЗНС, але незабаром був виключений під тиском правого крила Союзу.

У березні 1925 після теракту в соборі Святої Неділі, заарештований вдруге; випущений на свободу після виправдувального вироку в березні 1926. Помер через кілька тижнів після звільнення через підірване здоров'я.

Творчість

У своїх віршах, позначених впливом соціалістичних ідей, Церковський оспівував побут і працю болгарського селянина, критикував панування соціального гніту в болгарському селі . Його перу також належать розповіді, п'єси, роман «З глибин серця» (1926, опублікований посмертно).

Посилання

Джерела

  • Йорданов, Хр. // Речник по нова българска литература (1978—1992). София, Хемус, 1994. ISBN 954-428-061-8 <http://www.slovo.bg/showbio.php3?ID=210>
  • Ташев, Ташо. Министрите на България 1879—1999. София, АИ «Проф. Марин Дринов» / Изд. на МО, 1999. ISBN 978-954-430-603-8 / ISBN 978-954-509-191-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.