Царьков Федір Філатович

Царьков Федір Філатович
Народився	1888; село Дєрєвенське Рязанської губернії, тепер Спаського району Рязанської області, Російська Федерація
Помер	13 травня 1938; Куйбишев, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія, СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Партія	ВКП(б)

Федір Філатович Царьков (1888(1888), село Дєрєвенське Рязанської губернії, тепер Спаського району Рязанської області, Російська Федерація — розстріляний 13 травня 1938, місто Куйбишев, тепер Самара, Російська Федерація) — радянський діяч, голова виконавчого комітету Ленінградської обласної ради. Кандидат у члени ЦВК СРСР. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1930—1934 роках.

Життєпис

Народився в родині робітника в селі Дєрєвенське Рязанської губернії (за іншими даними — в Санкт-Петербурзі). З 1902 по 1904 рік був учнем шпалерника кустарної майстерні в Санкт-Петербурзі. У 1904—1912 роках — токар на заводах «Парвіайнен», «Вулкан», «Франко-Російський» в Санкт-Петербурзі.

Член РСДРП(б) з травня 1906 року.

Брав активну участь у революційній діяльності, у 1907 і 1912 роках був заарештований.

У 1913—1917 роках — у російській армії, вахмістр кавалерії, учасник Першої світової війни. З лютого 1917 року брав участь в організації армійських комітетів. У 1917 році — голова полкового комітету, член дивізійного і корпусного комітетів російської армії.

Учасник Жовтневої перевоороту 1917 року в Петрограді, організатор червоногвардійських загонів на заводі «Новий Парвіайнен». Делегат II з'їзду Рад від армії.

З 1918 року — помічник коменданта революційної охорони Виборзького району Петрограда. З жовтня 1918 року — голова Виборзької районної ради Петрограда.

У 1919 році служив у Червоній армій, був комісаром зенітної батареї на фронті.

У 1920—1921 роках — завідувач цивільного відділу Виборзької районної ради Петрограда.

У 1921—1922 роках — начальник Петроградської робітничо-селянської губернської міліції.

У 1921 закінчив робітничий факультет Петроградського політехнічного інституту. З 1922 по 1925 рік навчався на економічному факультеті Петроградського політехнічного інституту, обирався секретарем партійного комітету.

У 1925 році — директор Ленінградського політехнічного інституту.

У 1925—1926 роках — голова Виборзької районної ради Петрограда.

У 1926—1927 роках — завідувач Ленінградського губернського відділу народної освіти. У 1927—1928 роках — завідувач Ленінградського обласного відділу народної освіти.

У 1928—1930 роках — відповідальний секретар Володарського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У 1930—1931 роках — відповідальний (1-й) секретар Виборзького районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

14 грудня 1931 — травень 1932 року — голова виконавчого комітету Ленінградської обласної ради.

У 1932—1933 роках — секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б).

10 лютого 1933 — 1934 року — секретар Ленінградського обласного комітету ВКП(б) із постачання.

У 1934 році не працював за станом здоров'я, перебував на лікуванні. У приватних справах відвідав Париж, Лондон, Гамбург, був у Латвії.

З 1934 по травень 1935 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Куйбишевської крайової ради.

З 9 травня 1935 по 7 квітня 1937 року — голова Куйбишевської міської ради, голова виконавчого комітету Куйбишевської міської ради.

У квітні — липні 1937 року — секретар та член президії виконавчого комітету Куйбишевської обласної ради.

4 (або 15) липня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 13 травня 1938 року до страти, розстріляний того ж дня в місті Куйбишеві.

12 липня 1957 року посмертно реабілітований.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.