Ценґлевич Каспер

Поляк українського походження (за деякими даними, народився у Городенці). Діяч таємного польського товариства.

1831 — під час листопадового повстання дістався Варшави і вступив до польської армії. Після поразки повстання повернувся до Галичини.

Автор агітаційних віршів українською мовою, призначених для селянської авдиторії, з закликами проти панщини та австрійської влади, за відновлення незалежної Польщі (кінець 1830-х pp.).

Написав призначену для підпільників агітаційну бесіду «Інструкція для вчителів руського народу». У ній містились заклики до об'єднання зусиль для спільної боротьби за свободу і відновлення державної незалежності Польщі, до якої зараховувались і українські та литовські землі.

За свою діяльність 1838 року був заарештований австрійською владою, перебував до 1848 в ув'язненні.

1848 — один із організаторів «Руського Собору».

1848 — брав участь у Слов'янському з'їзді в Празі як представник Руського Собору.

Похований на полі № 71 Личаківського цвинтаря (ділянка «Залізної сотні» — місце колективного поховання учасників листопадового повстання)[3].

• Ценґлевич Каспер-Мельхіор-Бальтазар // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 675-677.
• Stanisław S. Nicieja, Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786—1986

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.