Церква Іоана Богослова (Ніжин)

Церква Іоана Богослова — споруджена у 18 столітті коштом місцевого грека Івана Тернавіота на місці однойменної дерев'яної церкви, яка давно існувала на цьому місці. Фахівці вбачають у цій пам'ятці риси творчості відомих архітекторів Гетьманської України Андрія Квасова та Івана Григоровича-Барського[3].

Храм Іоана Богослова
Церква Іоана Богослова
51°02′51″ пн. ш. 31°52′55″ сх. д.
Статус Пам'ятка архітектури національного значення
Країна  Україна
Розташування Ніжин
Конфесія православна
Єпархія Чернігівська єпархія ПЦУ
Тип будівлі храм
Архітектурний стиль пізнє українське бароко та ранній класицизм[1][2]
Матеріал цегла
Будівництво 1752
Стан діюча
Ідентифікатори й посилання
Церква Іоана Богослова (Ніжин) (Україна)
 Церква Іоана Богослова у Вікісховищі

Будівля має два престоли: Івана Богослова на нижньому поверсі (тепла або зимова церква) та Воскресіння Христового на верхньому (літня церква).

Поряд з церквою знаходиться пам'ятка місцевого значення - "Будинок священника церкви Іоанна Богослова" (кін. 18 – пер. пол. 19 ст.), де на рубежі 18-19 ст. мешкала родина протоієрея Федора Лисянського і де, на думку дослідників, народився та провів дитинство Юрій Федорович Лисянський, — відомий український навколосвітній мореплавець, географ, океанолог, етнограф та прешовідкривач нових земель. В будинку ведуться роботи зі створення експозиції меморіального музею відомого українського мореплавця.[4]

Архітектура

Центричний храм. Хрещата в плані, однобанна й компактна церква. Храм двоярусний — на першому була тепла церква, на другому — холодна, досить рідкісна форма для української храмової архітектури. За об'ємно-просторовим вирішенням вона належить до різновиду тетраконхових будівель. Гарні пропорції споруди з підкреслено струнким, пірамідальним силуетом з видовженим світловим барабаном, стриманими оздобами в дусі пізнього українського бароко.

Історія

Фінансування й організацію будівництва храму забезпечив повітовий предводитель ніжинського дворянства, грек за національністю Іван Петрович Тернавіот, ніжинський грек, нащадок ніжинських війтів Петра та Стерія Тернавіотів.

Протягом більш ніж півстоліття (1760-1826 рр.), настоятелями храму були почергово батько та брат першого навколосвітнього мандрівника Юрія Лисянського.

Опис церкви 1834 року:

Зданием каменная, двухэтажная, крепка, с деревянной при ней колокольней. Престолов в ней два: в нижнем теплом этаже, - во имя Святого Апостола и Евангелиста Ивана Богослова, а в вершине холодном,- во имя Воскресения Христова. Земли при сей церкви никакой не имеется. Дома у Священника и Дьякона-собственные, деревянные, на собственной земле.[5]

Згідно зі сповідними розписами, на кінець 18 століття парафія налічувала більше 700 осіб, в першій четверті 19 століття - більше 900, на середину 19 століття зменшилась до трохи більше 600-а, на початок 20 століття знову більше 900, на останній передвоєнний 1913-й рік — понад 1000. 1925 року кількість парафіян зменшилась настільки, що парафія не була здатною вже підтримувати церкву в належному стані:

“19.IX.25 ...Ніжинський Окрадмінвідділ сповіщає, що об'ява про сдачу будинка Івано-Богослівськоі церкви була зроблена і бажаючих взять іі не знайшлось мабуть через те, що церквів у м Ніжині досить доволі /19 цер(ков) по 2 іноді у котроі парахвіі, цеб-то зімня і літня/, а тому значить віруючи мають змогу задовольнять своі религійни потреби в инших церквах.

Крим того зазначену церкву треба богато ремонтувати — не меньшь, як на тисяч з 3 карбованців, або і більше, чього не жодна парахвія в Ніжині зробить змогі не мае.

А тому зазначена церква повинна пустовать, тим більш, що маеться поруч і друга парахвія, Благовещенська /Украінська/, котра подавши заяву, теж відмовляеться підтримовати свій будинок, через відсутність потребного числа парахвіян, а тому і можливості істнувать.” [6]

У 18-19 ст. при церкві діяли парафіяльна школа та лікарня.

Легенда про перебування Іоана Кронштадського

З легкої руки невідомого публіциста була запущена інформація, що ніби-то з балкона Івано-Богословської церкви благословляв місто відомий церковний діяч Іоан Кронштадський, коли він відвідував Ніжин під час своєї подорожі до Києва в 1893 році. Проте це не підтверджено жодними документальними джерелами, навпаки - стаття Федора Васютинського "Встрѣча жителями г. Нѣжина о.протоіерея Іоанна Кронштадскаго" в журналі "Чернѣговскія епархіальные извѣстія"[7] №10 від 15.05.1893 року свідчить, що протоієрей проїхав місто о третій годині ночі і зустріч з ніжинською делегацією (серед якої був і автор вищезгаданої статті) відбулась лише на станції Бахмач. Ось як описує Васютинський цю подію:

Вмѣсто курьерскаго поѣзда о.Іоаннъ прослѣдовалъ ночью почтовымъ поѣздомъ, при чемъ безпокоить его въ три часа утра никто уже не рѣшился. Къ счастію, лицамъ, бывшимъ въ это время на вокзалѣ, пришла въ голову благая мысль — сопровождать въ поѣздѣ глубокочтимаго о. протоіерея до станціи «Бахмачъ» и тамъ уже принять отъ него благословеніе. Такъ и поступили, и, благодареніе Богу, цѣль была достигнута. Въ половинѣ шестаго часа утра 20 апрѣля [1893 г.] поѣздъ прибылъ въ Бахмачъ, и о. Іоаннъ милостиво потребовалъ къ себѣ въ вагонъ для благословенія малютокъ — дѣтей. <...> Затѣмъ открыто было окно вагона, у котораго показался о. Іоаннъ. Всѣ, обнаживъ головы, перекрестились и чинно стали подходить подъ благословеніе.

Сучасність

З 1926-го року в будівлі розташоване сховище архіву, нині - відділ зберігання документів Державного архіву Чернігівської області, а колишній будинок священника використовується як адміністративна будівля (стіл довідок, читальний зал тощо). Будівля перетворилась на місце "паломництва" науковців, студентів, краєзнавців та інших дослідників не тільки Ніжина, а й всієї України та зарубіжжя.

Короткий час в церкві, паралельно з архівом, розташовувалась окружна бібліотека.

У 1954–1955 роках у храмі велись реставраційні роботи. Також проведено ремонти в 1970-х, про що збереглись фото Михайла Чуракова в музеї архітектури ім. Щусєва.

В 2013-му та 2017-му році проведений ремонт адмін. будівлі (будинок священника).

В місті було створено декілька малочисельних парафій Іоана Богослова[8][9] та інші[10], які регулярно намагалися заволодіти приміщенням, виселивши архів[11][12][13].

В 2019-му влада Ніжина надала архіву аварійне приміщення колишнього 11-го училища під сховище, куди з церкви Івана Богослова перевезли архівні справи.

4 квітня 2019 року Чернігівською обласною радою було прийнято рішення про передачу церкви Чернігівській єпархії ПЦУ.[14]

За словами чернігівського архієпископа Євстратія Зорі та настоятеля Катерининської церкви м. Чернігова Євгена Орди, храм передано асирійській громаді м.Ніжин.[15][16]

Начальник управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА Олександр Дмитрук озвучив суму, необхідну для поточних реставраційних робіт - 10-20 млн.грн.[17]

18.04.2019 року відбулась офіційна передача приміщення церкви.[18][19]

06.09.2019 року місцеві активісти зафіксували проведення ремонту з порушеннями норм реставрації (зокрема, збито та зацементовано барокове оздоблення головного порталу храму)[20] та незаконні (без дозволу та контролю відповідних служб) розкопки[21].

Музей мореплавця Юрія Лисянського

Одночасно з передачею приміщення Богословської церкви в користування Чернігівській єпархії було запущено процес створення на базі колишнього будинку священника (у якому в часи функціонування архіву були розташовані адміністративні служби та читальний зал) музею відомого земляка, видатного мореплавця, географа, засновника наукової океанографії Юрія Лисянського, що має стати ще однією туристичною перлиною міста Ніжин. Офіційно Меморіальний будинок-музей планується відкрити у 2023 році, до 250-ліття від дня народження Юрія Лисянського. [4][22]

Настоятелі храму
  •  ?-1741-? Семен Якович Ушкалевич (1703-6.05.1744)[23]
  • 1760 - 1803 рр. - Федір Герасимович Лисянський (1735-1803) - батько мореплавця Юрія Лисянського
  • 1803 - 1826 рр. - Іван Федорович Лисянський (*1759 - ?)
  • 1826 - 1868 рр. - Микола Петрович Гордієвський (*1796-?)
  • 1869 - 1878 рр. - Василь Васильович Грабовський (*1823 - ?)
  • 1879 - 1890 рр. - Федір Якимович Васютинський (*1844 - ?)
  • 1890 - 1908 рр. - Дмитро Іванович Стопановський (*1839-?)
  • 1909 - 01.1919 р. - Лаврентій Іванович Ніжинцев (*1839 -?)[24]
  • 01.1919 - після XI.1919 Григорій Вербицький[25]
Нова доба

в 2019 році настоятелем переданого Чернігівській єпархії храму став ресторанний музикант,[26][27] активіст асирійської громади Ніжина[28][29],Олег Володимирович Расковалов (5.01.1966 р.н.; як церковнослужитель почав службу в Вознесенській церкві (УПЦ Московського патріархату) Ніжина; рукоположення в священники прийняв в УАПЦ, згодом перейшов до УПЦ КП та ПЦУ), родич єпископа Російської православної церкви Михаїла (Расковалова).

З 2019-го при храмі також служить колишній монах Успенського монастиря Московського патріархату (Бахчисарай) та іконописець - Януарій (Іван Матвієнко).[30][31][32]

Галерея
  • Фото церкви з іншого боку
  • Церква влітку
  • Загальний вигляд, 2010
  • Фасад
  • Боковий вигляд церкви
  • Купол, 2009
  • Вигляд з боку вулиці Гоголя та пам'ятник Юрію Лисянському
  • Церква Іоанна Богослова та будинок, де народився Юрій Лисянський
  • Івано-Богословська церква, м. Ніжин, 1970-і роки

Див. також

Примітки
  1. Церква Іоанна Богослова, Ніжин
  2. Церква Іоанна Богослова 1752 р. у м.Ніжин
  3. Санченко Антон. Круз та Лис. Напередодні: Повість. — К.: Видавничий дім «Комора», 2020. — С. 16. ISBN 978-617-7286-63-8.
  4. nezhatin. Ніжинська пам'ятка архітектури: релігійній громаді чи "Лисянському"?. Новини та дошка оголошень Ніжина (укр.). Процитовано 16 квітня 2019.
  5. Івано-Богословський собор. Процитовано 2 червня 2018.
  6. Ніжинський відділ Державного архіву Чернігівської області. www.facebook.com (укр.). Процитовано 27 лютого 2019.
  7. Чернѣговскія Епархиальные Извѣстія (дореформена російська). Чернѣговъ. 1893. с. 324–326.
  8. Офіційний сайт ніжинської міської ради - Релігійні громади. www.nizhynrada.gov.ua (ua). Процитовано 24 травня 2018.
  9. РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ІОАННА БОГОСЛОВА МІСТА НІЖИНА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛЬНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. opendatabot.com. Процитовано 24 травня 2018.
  10. Дві ніжинські релігійні громади можуть залишитись без даху над головою. www.mynizhyn.com (рос.). Процитовано 1 червня 2018.
  11. Офіційний сайт ніжинської міської ради - Новини - Засідання круглого столу стосовно перенесення відділу Державного архіву. www.nizhynrada.gov.ua (ua). Процитовано 24 травня 2018.
  12. nezhatin. Ніжинська церква Іоана Богослова: реконструкція чи ремонт?. Новини та дошка оголошень Ніжина (укр.). Процитовано 24 травня 2018.
  13. nezhatin. Під час богослужіння біля церкви Іоанна Богослова відбувся збір підписів за передачу його громаді. Новини та дошка оголошень Ніжина (укр.). Процитовано 24 травня 2018.
  14. Офіційний сайт ніжинської міської ради - Новини - Пам'ятка архітектури національного значення Церква Іоанна Богослова передана Ніжинській релігійній громаді. www.nizhynrada.gov.ua (ua). Процитовано 4 квітня 2019.
  15. UA: ЧЕРНІГІВ (11 квітня 2019). До першої за 93 роки служби готуються у церкві Іона Богослова. Процитовано 11 квітня 2019.
  16. Храм Іоанна Богослова передали Православній церкві України. ЧЕline (ru-RU). 5 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  17. UA: ЧЕРНІГІВ (11 квітня 2019). До першої за 93 роки служби готуються у церкві Іона Богослова. Процитовано 11 квітня 2019.
  18. Ніжинська міська газета "Вісті". www.facebook.com (укр.). Процитовано 18 квітня 2019.
  19. nezhatin. Довгоочікуваний подарунок для ніжинських вірян перед Великоднем. Новини та дошка оголошень Ніжина (укр.). Процитовано 18 квітня 2019.
  20. Mykhailo Hristoforov. www.facebook.com (укр.). Процитовано 8 вересня 2019.
  21. Ніжин-news.
  22. На служіння громаді Ніжина повернуть церкву Iоанна Богослова та Троїцьку церкву | Новини Ніжина (укр.). Процитовано 11 квітня 2019.
  23. Собор Святой Живоначальной Троицы лейб-гвардии Измайловского полка. www.izmsobor.ru. Процитовано 27 лютого 2019.
  24. Сповідні розписи церкви Івана Богослова 18-20 ст. рукопис. 18-20 ст.
  25. Метрична книга Богословської церкви. 1919.
  26. Oleg Raskovalov (Sazandare Bne Nezhin) | Qeenatha - Home of Assyrian Music. Qeenatha.com (англ.). Процитовано 17 квітня 2019.
  27. Пользователи / олеграсковалов - Агентство Праздник. agentstvo-prazdnik.com. Процитовано 17 квітня 2019.
  28. Ассирийские новости (російська). 2006.
  29. ArtHaos (29 липня 2012). Ассирийская "Шара" в Нежине. Танцы. Процитовано 17 квітня 2019.
  30. Замок, Високий (15 січня 2017). Ніна Матвієнко: «Співаки «годують» багато ротів...» — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua). Процитовано 6 серпня 2020.
  31. Співачка Ніна МАТВІЄНКО: «На всі негаразди не звертала уваги і тому міцно спала». Урядовий Кур’єр. 21 жовтня 2017. Процитовано 6 серпня 2020.
  32. mynizhyn.

Література
  • Г. В. Самойленко: «Ніжин — європейське місто». Чернігів — 2010 р. 72 ст.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.