Церква Апостола Іоана Богослова (Осокорки)

Першу церкву Іоана Богослова було збудовано у селі не пізніше 1725 року. Адже саме з 1725 року збереглися метричні книги храму, що нині зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у місті Києві. Цікаво, що у розписах храму та написанні ікон для іконостаса брав участь видатний лаврський живописець Алімпій Галик. А він був лаврським іконописцем з 1724 року. Тобто церкву можна датувати приблизно 1724–1725 роками.

Нову, також дерев'яну, церкву Апостола Іоанна Богослова було збудовано 1869 року[1]. Вочевидь, це був хрещатий у плані храм, виконаний у типовому тоді «єпархіальному стилі». На 1876 рік церква разом із сусіднім храмом Трьох Святителів села Позняки утворювала одну Осокорсько-Позняківську парафію. До штату входили настоятель церкви та його помічник та двоє псаломщиків (пономарів). На той час настоятелем храму був священик Іоан Кибальчич.

На жаль, точно невідомо, коли було закрито та знищено церкву. Карта 1932 року ще фіксує церкву, але вочевидь близько 1935 року, коли було припинено діяльність більшості лівобережних церков, було закрито і церкву Іоанна Апостола Богослова у Осокорках. Ймовірно, тоді ж церкву було і знищено.

На місці знищеної церкви 1997 року у пристосованому приміщенні було відкрито нову церкву Апостола Іоана Богослова. 2006 року на тому ж місці було збудовано капітальну будівлю церкви[2].

• Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст. / Кирило Степанець, Олександр Михайлик, Семен Широчин. — К. : [б. в.], 2017. — 232 с.